ПРОЛОГ ДО ЧАСТИНИ 1. Ефективне управління підприємством

Люба теорія - то тільки уявний шлях реальності.

Відповідно, теорія ефективного управління підприємством - це розуміння інструментарія управління бізнесом. В свою чергу, ефективність бізнесу залежить не тільки від розміру прибутку. Нажаль, українська методика управління підриємтствами знаходиться на перехідному початковому етапі свого удосконалення і розвитку. 

Управління процесом планування, організації і ведення бізнеса вимагає певних професійних знань і навичок в використанні інструментів управління, що, в свою чергу, потребує комплексного професійного підходу топ-керівників підприємтва до розуміння механізму роботу бізнесу, оптимальної організаційної структури підприємства, розподілення обовязків і функцій керівників на кожному рівні прийняття управлінських рішень.

Основну, головну роль відіграє механізм прийняття оптимального управлінського рішення керівництвом підприємства з допустимими ризиками. Саме визначені ризики, а точніше механізм управління ризиками, на більшості підприємств відсутній практично повністю. Виробничі і управлінські ризики в кращому випадку оціюються частково фінансовими інструментами. Втім, головне в схемі управління - то стабільний, саморегульований механізм, направлений на єдину мету - отримання максимального прибутку при мінімально-можливих витратах в довготривалий період. Саме зацікавленість в цьому управлінського персоналу від майстра до директора і формує "замкнуту" сиситему управління з єдиною метою - зацікавлення керівників тримати максимальний колективний прибуток підприємством.

 Система управління, як отой великий і красивий будинок, повинен мати всі основні елементи, що грунтуються на єдиному принципі особистої зацікавленості кожного управлінця в максимальній дохідності підприємства, його стабільності, платежеспроможності, фінансовій незалежності і високій ефективності використання обладнання, коштів і можливостей при допустимих ризиках.

Якщо інструменти в сфері фінансово-економічне управління, управлінського і фінансового обліку, автоматизації роботи підприєства на всіх етапах вивчаються майбутніми керівниками, то теорія і практичне управління ризиками залишаються в стороні як щось непотрібне і незначне. Втім, саме від ризиків і залежить весь бізнес від початку - на кожній стадії його становлення.

Керівник сучасного типу - то є професія високо-кваліфікованого управлінця ТОП менеджменту. Такий керівник повинен знати основні принципи управлінського і фінансового обліку, вміти читати фінансові звіти, проводити експрес-аудит достовірності фінансової звітності, яку йому принесуть на підпис, знати основні фінансовові інструменти оцінки фінансового стану підприємства, знати методику організації бюджетування і формування фінансового плану підприємства, методику визначення і оцінку ризиків, а також вміти приймати оптимальне управлінське рішення на основі допустимої карти ризиків. 

Ці і інші критерії кваліфікаційні вимоги необхідні сучасному керівнику від малого підприємства до генерального директора компанії підприємств. Але є дещо інше - то система матеріального стимулювання управлінців, особливо ТОП менеджерів.

На жаль, державні підприємства і більшість спеціалізованих професійних курсів ведуть підготовку керівників за старими лекалами і стандартами, які не відповідають професійному рівню сучасного керівника. До вказаних вище вимог можна добавити знання іноземних мов - в особливості англійської, або німецької. Одним словом, керівник підприємства , як командир літака, який повинен вміти не тільки керувати рулем літака, а знати прибори, уміти їх аналізувати  і багато чого ще. 

Професія керівника підприємства - то є одна із найважливіших професій. Саме від керівника залежить успішність всього колективу підприємства точно так, як від генерала залежить успіх і перемога цілої армії на полі бою. Зацікавленість в результатах роботи керівників підприємства, особливо державних, значно занижена самою системою оплати праці. Чітко вивірена система почасової ненормованої оплати керівників підприємств не стимулює їх до творчої ефективної роботи на кінцевий результат підприємства. Зарплата керівників і чиновників, якби живе окремо від підприємства в частині отримання доходів. Єдиний стимул керівника - то преміювання, яке в багатьох випадках і нараховується під контролем самого керівника.  

В часи СРСР вважалось, що керівником може стати любий, хто має партійний квиток в кишені. Тепер відношення до керівників змінилося кардинально. Керівник підприємства - то командир, який не тільки повинен керувати на планерках, але знати і розуміти показаники роботи підприєства, уміти робити аналіз по них.

Керівник повинен знати систему управління ризиками, уміти визначити оптимальне управлінське рішення. 

Життя вимагає ПРОФЕСІОНАЛІВ  в системі управління. 

Не може людина займати місце директора, якщо вона не має відповідної освіти і досвіду в управлінні, або не володіє інструментами управління, не розуміє і не вміє читати фінансову звітність, не може провести аналіз і достовірність балансу підприємства і фінансових результатів, підготовлених головним бухгалтером, не знає методики оцінки ризиків і інструментів менеджменту.

Ця книга, цей підручник підготовлений на багаторічному досвіду управлінської роботи в різних сферах. Люба система управління має свою стійкість і автономність, які залежать, перед усім, не від керівників, а від функціюнування самої системи вцілому.