Глава 23

Дівчата стояли неподалік від зухвалого рятувальника. Чоловік сидів на підлозі, притулившись до стіни спиною. Вид переляканих вовчиць і здивованого Рафа навів тільки на одну думку: він приставав, а вони дали відсіч. Постала картина обурила і підігнала відразу діяти. Таннарі кинувся вперед, вмить опинившись поруч. Вже замахнувся, готовий атакувати кривдника вовчиц своєї зграї.

- Стій! Стій! Стій! - закричала Аніка, кидаючись до нього наввипередки.

Схаменувшись, вона усвідомила, що зараз буде бійня. Якщо спадкоємці зчепляться, їх ніхто не розніме. Таннарі не стане розбиратися, хто винен, якщо завдасть удар.

- Не займай його! - Аніка перегородила чоловікові дорогу, не даючи наблизитися до наміченої жертви.

- Тоді якого темряви тут відбувається? - вимогливо запитав Таннарі, дивлячись то на дівчат, то на капітана. - Він приставав до Тасмін?

Він подався вперед, щоб все-таки дотягнутися до Рафаеля.

- Я теж хотів би знати, - заявив Раф, хмурячись. - Але це вони до мене приставали.

- Не треба. Йдемо, - Аніка потягнула Таннарі за собою, - потім розповім.

- Він образив вас? - не вгамовувався той, не дозволяючи себе відвести.

- Ні-ні, що ти, - вступала Тасмін, покрутивши головою. - Все в порядку. Йдемо до себе.

Аніка потягнула Таннарі за собою, який не зводив гнівного погляду з вояки. Тасмін приєдналася до неї, допомагаючи відвести брата.

- Божевільні, - нервово засміявся Раф. - Тепер я починаю вірити, що ви могли розправитися з вампіром. Ваші дії абсолютно не зрозумілі. На своїх кидаєтеся.

- Ти ж хочеш приєднатися з нами, - єхидно промовив Таннарі. - Чи передумав?

- А хіба з долею посперечаєшся? - криво посміхнувся спадкоємець Хаскин.

Він випростався, але продовжував спиратися на стінку, відчуваючи себе дивно, так і не усвідомивши, що з ним сталося.

- Хочеш добавки? - прогарчав Таннарі.

- Так, йдемо звідси, - не відпускала його Аніка. - Ми все тобі пояснити.

Дівчата потягли хлопця, що впирався. Повернувшись в каюту, Таннарі зажадав негайних пояснень про те, що сталося в коридорі.

- А що тут пояснювати, - болісно зітхнула Аніка, глянувши на Тасмін. - Він дійсно виявляється її пара.

Шокований перевертень дивився на дружину.

- Тільки не кажи, що ви повірили в його вигадки.

- Ми це перевірили. Вона його за вушком почухала, - пояснила Аніка, вказавши на подругу.

Таннарі, не виходячи з шокованого стану, переводив погляд з одної на іншу.

- І чия це була ідея? - він строго подивився на Аніку.

- Моя, - чесно зізналася вона. - Ми ж повинні були з'ясувати так це чи ні.

- І що з того? Пропонуєш Тасмін переселити до нього в каюту? - глузливо запитав він.

Тасмін обурено рикнула, незадоволена висловлюваннями брата.

- Я такого не казала, - заперечила Аніка.

- Тоді що?

- Нічого, - буркнула вона. - Ти ведеш себе як нелюд. Якби тобі забороняли наближатися до твоєї парі, щоб ти сказав? Чи вже забув, як це?

- Справа не тільки в парі, - обурено промовив Таннарі. - Якщо навіть він її пара, це ще не означає повний мішок щастя. По-перше, ми про нього нічого не знаємо. Він цілком може бути вже одружений, якщо він вже такий дорослий.

Таннарі навмисне перекривила останнє слово.

- Він же не заявив відразу, що заміж її бере, - продовжив він пояснювати. - Йому пара буде лише доповнення до особистого щастя. А вона, - вказав на сестру, - буде тільки страждати. Я не хочу, щоб їй було боляче. Нехай краще залишається без пари.

- Тоді треба якнайшвидше дізнатися все про нього, - не здавалася Аніка.

- Я і сама можу розібратися з цим питанням, - заступилася за себе Тасмін.

- Та невже? - пирхнув брат. - Ти навіть слова проти не сказала, коли він тебе обнюхував.

- Я просто не відійшла від подій на острові, - сказала вона в свій захист. - І взагалі, ти не маєш права забороняти мені з будь-ким спілкуватися.

- Хіба? Якби на моєму місці був батько, ти навіть не пискнув би, - заперечив Таннарі. - А в даній ситуації я заміняю його.

- Ох, як все суворо, - відгукнулася Аніка. - Тебе не зрозумієш. Ти сестрі щастя бажаєш або хочеш контролювати все життя?

- Все не тільки суворо, але і складно, - повчально сказав хлопець, дивлячись на дружину. - Вона дочка правлячої сім'ї, а він спадкоємець. Якщо він вільний і у нього є якісь задуми на неї, то повинен звернутися з офіційним запитом на дозвіл зустрічатися з нею. А може його зграя буде проти, чи наш батько. Всяке буває.

- За мене ти ніяких запитів не робив, - дорікнула Аніка.

Вона ображено надулася, схрестивши руки на грудях.

- Ти не з правлячої сім'ї. У тебе взагалі не було зграї, - нагадав Таннарі.