Записки...
А пам’ятаєш?
А пам’ятаєш? Я собі говорю
І згадую дні, місяці, роки…
Так дивно доля грається зі мною,
Дає людину й забира її.
Були ж такі, що думала «назавжди»
І проживала з ними в щасті дні.
Вони пішли нічого не сказавши
Або розбивши серце на шматки.
А пам’ятаєш? Згадую хвилини,
Купаюсь в теплих спогадах своїх.
Мені б туди лиш на єдину днину,
Згадати щастя і свій щирий сміх.
Мені б туди, де все іще так просто,
Де поряд той, кого кохаю я,
Я згадую емоції і гостро
Я розумію - це дорога в забуття.
А пам’ятаєш? Що ж, я пам’ятаю,
та повернутись, вже не повернусь.
Якщо колись піду по цьому краю,
То в прірву ні за що не подивлюсь.
#3805 в Різне
#9459 в Любовні романи
Відредаговано: 22.01.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
