Записки...
Може я просто звикла?
Може я просто так звикла? Постійно сама,
Постійно спілкуюсь лише із своїми думками.
Невже для кохання у серці вже місця нема
І зайняте все старими... старими книжками.
Може не доля? Так звідки ж тоді відчуття,
Що десь він так близько, що доторкнутися можна?
Знову блукаю сама по замерзлих стежках,
Знову в обличчя чужі заглядаю тривожно.
Знову шукаю кохання і знов не знайду,
Знову не той від кого так серце тріпоче.
Я б так хотіла з коханим зустріти весну,
Але його чи то серце, чи розум не хоче.
Може я просто так звикла? Постійно сама,
Серце забуло, що таке муки кохання...
Як же мені віднайти в ньому трохи тепла,
Щоб знов розпалити у ньому силу бажання?
#3800 в Різне
#9462 в Любовні романи
Відредаговано: 22.01.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
