Глава 8

– З батьком, але три роки тому він одружився вдруге, – шморгнувши носом, прошепотіла Діана. – І ось, вже два роки, він не спілкується зі мною взагалі.

– Чому? Що сталося?

– Він одружився з жінкою на вісім років старшою за мене. Вона ж вийшла за нього лише через гроші. Так ми й посварилися. А потім я вступила сюди, і ми припинили будь-які відносини.

– Взагалі?

– Угу, – вона тильною стороною долоні витерла сльози. – Він не телефонує сюди, не висилає мені грошей, не платить за моє навчання, не цікавиться моїм життям, він начебто зник.

– Так може з ним і справді щось сталося? – обережно запитав він, боячись чергової істерики та її сліз.

– Та все з ним нормально, – кинула Діана, – якби щось трапилося, батьки дівчат з моєї кімнати відразу б повідомили. Ми всі разом товаришуємо ще зі школи, так разом і сюди вступилися. Вони дуже хороші подруги. До речі, що у вас за протистояння з Самантою Річардсон?

Він опустив очі.

– Їй потрібно було приготувати доповідь за романом Джорджа Оруелла «Скотний двір». А Сем, як завжди у своєму репертуару, вирішила перенести події книги в наш час і довести, що і зараз ця проблема актуальна та існує. Все б нічого, якби вона не порівняла це з нашою групою. Нас аж захлеснуло. І ми вирішили довести їй, що вона таки живе і справді в скотному дворі, – пояснив Алан, прибираючи її волосся за спину.

– Припиніть з неї знущатися, – підняла на нього заплакані очі Діана, – вона мій дуже хороший друг. Майже всі канікули я проводжу у неї, оскільки додому мені не можна.

– Я обіцяю, що її більше ніхто не скривдить, – прошепотів він. – А як ти живеш ці два роки? Без грошей, підтримки батька...

– Намагаюся вчитися добре, щоб за навчання не потрібно було платити. Мама відкрила мені невеликий рахунок, тож намагаюся економити. А ще підробляю в театрі «Гедіон», два рази знімалася в рекламному ролику, – тихо промовила дівчина.

Алан нахилився і торкнувся її губ. Зараз його губи були лагідними та ніжними. А сам поцілунок приніс якийсь спокій для дівчини.

– У тебе після ридання такі м'які губи, їх хочеться пестити та цілувати. А тебе обійняти й захищати від усього світу.

Вона поклала голову йому на плече і тихо прошепотіла:

– Ти мені дуже подобаєшся, коли ось такий! Мені з тобою дуже спокійно і тепло. Ти тільки не кидай мене, добре?

Він ліг на капот і поклав її поруч, закутавши у ковдру.

– Ти теж мені дуже подобаєшся, і тобі буде не так легко позбутися мене, навіть якщо захочеш сама піти.

Він ще щось шепотів їй своїм ніжним і чарівним голосом, але Діана вже нічого не чула. Її огорнув тихий і теплий сон.

Розплющивши очі, Ді не відразу і зрозуміла, де вона перебуватиме. На вулиці світає. Сонце, що сходить, залило променями місто, який розмістився біля підніжжя гори. Архітектура здається маленькими, крихітними та іграшковими будиночками. А Діана лежить поруч з Аланом на капоті спортивної машини Джил. Її голова спочиває на його грудях, одна нога зігнута в коліні, а інша лежить між його ніг. Одна його рука, закинута за голову, а друга міцно обіймає дівчину. Вони вкриті ковдрою, та Алан одягнений, а на ній одні мереживні трусики. Холод капота проймає її лівий бік. Вони заснули на капоті ауді в улюбленому місці Алана?

Діана обережно, щоб не розбудити хлопця, вибралася з його обіймів. Зібравши розкиданий Аланом одяг, вона поспіхом одягнулася. Тихесенько відкривши бічні дверцята машини, витягнула свою сумочку. Вже пів на сьому. На телефоні двадцять два пропущених дзвінки від дівчат і з десяток смс. В кінотеатрі потрібно було відключити звук, а через блискавичний розвиток подій, включити звук на телефоні вона забула. Відеокамера, дякувати господу, сіла. Бо вона не знала, як пояснити подругам її зізнання Аланові. І що саме страшніше, їх пестощі на капоті машини. Діставши дзеркальце, Діана з жахом відмітила, що туш під очима через її вчорашню істерику, розтеклася, волосся заплуталися і мляво звисало з плечей, а очі почервоніли від сліз. Ну й вигляд у неї! Добре ще, що вона прокинулася першою і встигла одягнутися. Діана навіть представляти не хотіла, як би вона одягалася під пильним поглядом Алана Стенуїка серед білого дня. Розчесавши волосся, вона збирає його у хвіст. Ватяними дисками швидко витерла потоки туші під очима і припудрила носика.

Алан тихо та спокійно спав на капоті, тому Діана зірвала листочок і, піднявшись до нього, ніжно провела краєчком листка по його щоці. Він нервово смикнувся і на секунду відкрив очі. Та вони знову закрилися. Діана посміхнувшись, провела тепер уже подушечкою вказівного пальця по контуру його губ. І ніжно прошепотіла:

– Прокидайся, сонька! Вже пів на сьому!

Він заворушився й повільно відкрив очі.

– Добрий ранок! Ми що, заснули тут?

Діана кивнула. Він потягнувся і скривився від болю.

– Боже, все тіло затекло, – пробурмотів він, – а ви, міс, навіть встигли вже одягнутися?

Діана залилася фарбою.

– Пробач, що вчора розридалася, – прошепотіла вона, – просто у мене, скільки вражень, не було вже давно, ось психіка і дала збій.

– Ну, деяких вражень ти, скажімо, не відчувала взагалі, – кинув він через плече, надягаючи кросівки, – тож не треба вибачатися.

– Мені було дуже комфортно з тобою, я давно не спала так добре і не відчувала себе захищеною, – сказала Діана, сидячи на капоті й спостерігаючи, як Алан розминається. Його рухи були такими чіткими, швидкими, спокусливими.

– Моя мета була – догодити клієнту, – з усмішкою кинув він. – Я радий, що доставив вам масу задоволення.

Діана схилила голову на бік і випрямила оголені ноги, вперлася руками в капот і закинула голову назад. Вона помітила, що він покосився на неї.