Заручники віртуальності

VII

За своє життя дівчина під’єднувалася до віртуальності безмежну кількість разів, але тепер вперше почувалася насторожено. Вона вороже роздивлялася усе довкола, немов була тут вперше, уявляла справжні тіла бадьорих перехожих людей, які десь бездушно лежали у кріслах реального світу. Златі закортіло кожному пояснити, до якої халепи потрапив їхній розум. Хотілося голосно закричати про те, що все це ілюзія.

Майбутня дизайнерка випросила декілька вихідних в агенції, а тоді пояснила батькам, що хоче повернутися до реальності. Звичайно, що вони її не зрозуміли. Лиш махнули плечима, гадаючи, що донька передумає.

– Скоро самі зрозумієте моє рішення, – вдоволено пояснила Злата, після чого від’єдналася.

У штаб-квартирі було шумно. Захисники реальності гучно щось обговорювали, коли Злата принесла свою виконану роботу. Коли ж вона грюкнула дверима – всі перевели на неї погляд.

– Я змінила текст, підбираючи влучні слова. Сподіваюся, що такий варіант матиме більший вплив на людей.

Найдоросліший чоловік взяв до рук планшет і вголос прочитав новий текст, а тоді запитав юрбу:

– Скільки часу вам потрібно, щоб переробити відео?

– Одна доба, – хтось впевнено відповів.

– Тоді не баріться. А коли закінчите, то одразу покажете мені результат, бо його ще треба буде узгодити із захисниками інших міст.

Злата підійшла до Влада, бо відчувала у ньому підтримку, а тоді, шепочучи, запитала:

– Цей дядечко, що забрав планшет – найголовніший у вас?

– Так. Його звати Северин. Він вже багато років організовує діяльність захисників. Спочатку шукав прихильників у світі ілюзій, але через активну агітацію населення – система його довічно заблокувала. На щастя, він вже встиг на той час зібрати невелику команду. Вони облаштували цю штаб-квартиру, знайшли однодумців з інших міст і дослідили статистичні дані майбутнього.

Тоді Злата голосно запитала у захисників:

– А вимкнути віртуальний Всесвіт – це можливо?  

Северин першим засміявся у відповідь і більшість прибічників його підтримали.

– Думаєш, я ніколи не думав про це? Для цього я й збирав команду кращих хакерів, коли тільки розпочинав свою боротьбу. Величезна корпорація контролює роботу віртуального Всесвіту. Ми не один раз гальмували її діяльність, але з віртуальності приходили все нові й нові спеціалісти, які швидко все повертали до початкового стану. Ми не зможемо йти проти всього людства і насильницьки примушувати залишитися у цьому світі. Кожен має зробити цей вибір самостійно.

– Але ж можете тимчасово вимкнути віртуальність?

– Зараз із нас ніхто не працює у тій корпорації, але, можливо, в інших штаб-квартирах є розвідники, – задумливо мовив Северин.

– Якби після трансляції відео на якусь годинку вимкнути віртуальність, це би змусило людей глянути на себе такими, якими вони є насправді. 

– Дійсно! Це б змусило кожного залежного ще раз задуматися, – підтримав Владислав.

Северин глянув на захисників, які замахали головами, а тоді сказав свою думку:

– Це може бути вдала ідея. Я спробую щось вигадати, а поки що попрацюйте із відео. Воно має бути досконалим.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше