Засновано на (не)реальних подіях

Епілог

Молодий чоловік підписував останню книгу, на обкладинці якої було намальовано дивовижну ілюстрацію з магічними персонажами. Він з посмішкою віддав її маленькій дівчинці, яка з радістю вихопила її з рук і показала жінці, що стояла поруч з нею.

- Мамо, тепер і я маю книгу з автографом! – щасливо вигукнула вона, і поглянула на чоловіка. – Дякую вам, пане Автор!

- Завжди до ваших послуг, - кивнув він.

- Все, Кіра, біжи до батька і брата, - промовила жінка, тримаючи в руках ще декілька книжок.

Дівчинка помахала на прощання і кинулася до хлопчика, трохи старшого за неї. Жінка поглянула на автора:

-Знаєте, нещодавно я сама зацікавилася вашою книгою, і вирішила прочитати першу частину. Читається дуже легко і цікаво, - з захопленням сказала вона. – Скажіть, Антоне Андрійовичу, у чому ваш секрет?

Пан Антон спочатку задумався, потім промовив:

- Секрет у тому, що мій сюжет заснований на реальних подіях, - відповів він, і брови жінки піднялися вверх.

- Тобто?.. – спантеличено перепитала вона. – Невже ви маєте на увазі карпатських чаклунів, чугайстрів, мавок?..

У відповідь на це Антон Андрійович лише посміхнувся.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше