Завія

P. S.

Дякую всім тим, хто читає (чи читав) "Завію", хоча, напевно, однозначно і зрозуміло, багато хто побачить у цьому творі алюзії на відоме літературне полотно великого майстра Френка того самого Херберта. Так, каюся! Хоча в повісті є і чисто свої, істинно авторські задуми і знахідки - все ж таки варто визнати, що це безглузде наслідування. Вся справа в тому, що "Завія", як така, є незакінченим творінням. Та я особливо не прагнув доводити його до логічного кінця. Десь там, за обрієм було (і залишається) видно для мене самого справжній сенс "Завії", але фінал розпливається в тумані часу неясною дрібною тінню. Сам процес написання втілювався незабаром, але стався спонтанно, через роки після прочитання "Дюни". Тобто особливого задуму та опрацювання не було. Чи буде продовжений цього Світу - не відповім, бо й сам поки що не знаю, ясно розуміючи, що твір сирий, та й сильний душок наслідування прилип до повісті, не віддереш. Але світ цього твору залишено не буде! І швидше за все перетворюється на щось певне і авторське, що більше відноситься до соціальної сфери з особливою гостротою і акцентами, що розставляться, де будуть підніматися питання як духовного розвитку особистості, так і падіння і деградації суспільства, що потрапляє під жорсткий контроль вищих світу цього. Цілком можливо, як результат, у творі можуть виникнути риси антиутопії ("Година бика").

ДЯКУЮ ВСІМ!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше