Завжди будь собою

Розділ 1

     Відкривши найпопулярнішу соціальну мережу, я заглянула в директ і була просто шокована. Позначка вгорі показувала, що мені надійшло більш як п'ятсот повідомлень. А я то думала, що людей з десять, просто вирішили привітати мене з першим місцем на змаганнях.

     Така велика кількість повідомлень мене завжди лякала, тому я намагалася спершу відшукати щось потрібне, а потім вже повертатися до них. Так хотіла зробити й цього разу, але раптом помітила, що мене хтось відмітив у Інстаграмі.

     Не довго думаючи, відкрила сповіщення і натиснула на допис, опублікований на сторінці онлайн-видання. Навіть не уявляю, як вони мене взагалі тут знайшли, адже я підписана не зовсім своїм ім’ям, але була цьому дуже рада. Це вперше мене взагалі хтось відмітив.

     Інтернет, неначе дізнавшись, що мені не терпиться вже побачити цю фотографію, перестав працювати.

     Швиденько перезапустила його, знову зайшла в Інстаграм і ахнула. На очі потроху починали накочуватися сльози.

     Здавалося б, нічого жахливого немає. Журналісти таки опублікували мою фотографію. На ній я була зображена під час стрибка, коли власне й поставила новий рекорд. В момент, коли фотограф зробив її, мені якраз вдалося підлетіти над планкою.

    Наче все нормально, але перший же коментар, який кидався мені в очі, був на диво жорстоким. Я швиденько натиснула на клавішу, щоб мені показало всі інші шістсот тридцять дев’ять, з надією на те, що мене хоча б хтось привітає і почала читати. Проте як виявилося, зробила величезну помилку. Той коментар був найменш образливим. Те саме творилося і в особистих повідомленнях.

     Вже через декілька хвилин мені хотілося розбити телефон на друзки, згорнутися калачиком на підлозі в куточку і виплакатися досхочу.

     Перед очима досі крутилися коментарі від незнайомих мені людей.

     -   От що їм не подобається,- подумала я, схлипуючи.

     Раптом мій погляд метнувся до робочого столу. Там стояла рідка фарба для однієї з моїх нових картин. Не довго думаючи, я схопила її та вилила собі на голову.

     -   Ну що? Так краще?- істерично прокричала я до телефону, згадуючи один з останніх коментарів.- Тепер моє волосся не таке жахливе?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше