Лише одна із можливостей майбутнього…

Як тільки Вікторія побачила цю ракетну систему SpaceX BFR у неї перехопило дух. Вона стояла і просто дивилась на неї, стискаючи в руці ручку валізи. На платформі на посадку очікували декілька підлітків, які сперечались про потужність двигуна; бізнесмени в ділових костюмах; туристи: одні повертались додому, а інші тільки кудись вирушали; відомий блогер, якого оточили фанати, та інші люди.

Зрештою оголосили посадку, тому Вікторія підійшла до сканерів. Перший по сітківці її ока визначив її особу та наявність квитка на цей рейс. А другий визначив чи вона не перевозить небезпечні предмети. Після цього проходження перевірки, Вікторія поставила свою валізу на транспортер та вирушила в середину, займати своє місце.

Через деякий час по гучномовцю оголосили про старт рейсу «Нью-Йорк-Севастополь». Вікторія із неприхованою радістю спостерігала за запуском із вікна. Чоловік років сорока, який сидів поруч, одразу ж сказав, що по ній видно, що це її перша поїздка цією ракетною системою. Після завершення старту, бортові роботи рознесли пасажирам напої.

За чашечкою кави Вікторія згадала, як її бабуся розповідала, що на початку XXI століття вона разом із батьками змушена була тікати із міста, яке охопила війна. Батькам довелось покинути прибутковий бізнес, гарний будинок, друзів, щоб їх оселили у старому гуртожитку в маленькому місті та запропонували роботу на місцевому заводі. Звичайно, це не те, чого б вони хотіли. Тому, коли їхній друг запропонував виїхати в США та відкрити там спільний бізнес, вони одразу ж погодились.

А тепер вона їде на батьківщину своєї бабусі, щоб відкрити філіал однієї великої дослідницької компанії. Вікторія пам’ятала, як бабуся розповідала, що там живуть розумні люди, яким просто потрібні нормальні умови для розвитку. І зараз Вікторія їди туди, щоб дати розумним людям такий шанс.

Більше розповідей в інстраграм @moon_litera_ua