Як забути майбутнє, якого ніколи не буде?

Як забути майбутнє, якого ніколи не буде? Ольга запитувала себе про це щодня ось вже два місяці. Але відповіді вона так і не знала. Як можна попрощатись, як можна відпустити те майбутнє, яке так жадав, яким жив стільки місяців? Як можна забути ті радісні моменти, які вели до того майбутнього? Ольга сумнівалась, що хоч хтось у Всесвіті знає відповідь на це питання.

Ольга пам’ятала, як вони разом із чоловіком Григорієм заповнювали невелику анкету та проходили тести на генетичну сумісність. Вона пам’ятала, як їм сказали, що генетично вони практично ідеальні батьки. А потім майбутній відредагований ембріон підсадили до неї. Із першої спроби він прижився і від тоді вони почали готуватись до нового етапу в їхньому житті.

За дев’ять місяців Ольга неодноразово проходила безліч аналізів та повне сканування, які показували, що у неї та дитини чудовий стан здоров’я. Ольга пам’ятала той щасливий момент, коли їй сказали, що у них буде чудова маленька донька. Вони зробили повний ремонт у майбутній кімнаті, придбали ліжечко, колясочку, багато різноманітного одягу та іграшок. Подружжя сумлінно відвідувало всі курси для майбутніх батьків та перечитали кілька десятків книг про перший рік життя немовляти.

За кілька тижнів до родів їм влаштували спеціальну вечірку, на яку їхні знайомі принесли щедрі подарунки, як і для дитини, так і для матері. Ольга та Григорій разом вибирали для майбутньої донечки дитячий садочок та вже познайомились із чималою кількістю пар, які також в цей час очікували на народження дитини.

Але в один день Ольга просто знепритомніла. Вона мала уривчасті спогади, як її доправив льотний агент до лікарні, як її за руку тримав Григорій із блідим обличчям. А коли вона остаточно прокинулась, то їй повідомили, що донечка померла і її не змогли врятувати. Ольга не могла повірити, що таке можливо в час, коли стільки лікарів, аналізів, техніки для обстеження…

А тепер їй потрібно змиритись із тим, що того майбутнього, яким вона жила останні місяці ніколи не буде… Але як?

Більше розповідей в інстраграм @moon_litera_ua