Справедливість тут ні до чого

На велику екрані заблимав один з детекторів раннього виявлення проблеми, тому Ніна швидко одягнула уніформу. Взявши рюкзак з інструментами, вона вийшла з рубки та махнула перед сенсором зап’ястям, щоб зачинити її.

Ніна пам’ятала, що ще в минулому році вона з сім’єю жила на невеликій екзопланеті, де протягом останніх століть діяло активне видобування корисних копалин. Через це декілька разів траплявся викид небезпечних газів в атмосферу, серйозно її забруднюючи та роблячи її все більш небезпечною для життя.

Останнього разу стався особливо сильний викид, тому Ніна задумалась про те, щоб вивезти сім’ю з тієї екзопланети. Вона почала шукати роботу в найближчих системах, так як на дальній переїзд у них не було коштів.

Зрештою, їй зателефонували із компанії, яка займається підбором персоналу, та повідомили, що її інженерна освіта дуже підходить приватному мандруючому космічному комплексу. Заробітна плата була хорошою та пропонували комфортні умови для всієї її сім’ї, до того ж була можливість переміститись у вигідніше місце галактики й вже там знайти місце значно краще.

Із цими думками Ніна оселила свою сім’ю на цьому комплексі і лише тоді з’ясувала, що тут не проводяться розробки чи дослідження. Це великий мандрівний будинок заможної родини, який Ніну найняли обслуговувати.

Її розчаруванню не було меж, проте вона вже підписала контракт на 2 роки. В перші дні Ніна страшенно хвилювалась, що після такої роботи її не візьмуть більше на престижну вакансію. А потім її чоловік вказав на те, що у разі дострокового розірвання контракту з її сторони, вона буде змушена заплатити більше, ніж заробить за ці два роки.

Тому сьогодні вона йде ремонтувати в черговий раз системи комплексу та сподівається, що, коли закінчиться її контракт, вони не будуть знаходитись у якійсь віддаленій частині галактики, звідки буде ще важче вибратись.

Більше розповідей в інстраграм @moon_litera_ua