Егоїзм чи право?

Тишу розрізав скрегіт дверей, в які увійшов охоронець та допоміг Антоніні піднятись із лавки. Охоронець глянув на її живіт та пожалів дівчину, не натягаючи на неї магнітні наручники. Антоніна полегшено видихнула та вийшла першою у двері.

Неспішно пройшовшись лабіринтом коридорів, вони прийшли до кабінету, на якому висвічувався надпис «Управління по народжуваності». Вони увійшли в середину, де було ще 6 кабінетів. Охоронець відчинив двері, із надписом Садова П.П., та перекинувся кількома фразами із жінкою, яка була там, а після цього впустив Антоніну.

Дівчина пройшлась до стола, за яким сиділа жінка у діловому костюмі і уважно розглядала щось на екрані комп’ютера, який одночасно був кришкою стола, та присіла на стілець навпроти жінки. Після цього у кабінеті повисла тиша. А коли Антоніна вирішила все-таки порушити тишу, жінка нарешті підняла голову та сказала:

- Пархоменко Антоніна, 26 років, без дозволу на народження дитини завагітніла та приховувала це від органів влади сім місяців.

Антоніна ковтнула, відчувши, що жінка натякає на те, що вона це зробила із умислом. Дівчина почала швидко перебирати у голові варіанти відповіді на цей випадок.

- Я занадто пізно це зрозуміла… У мене тоді було багато проєктів на роботі… - тихо сказала Антоніна, намагаючись якось пом’якшити свій стан.

- Шановна Антоніно, невже ви вважаєте, що тут працюють одні дурні? Ви спустились у підпілля та купили там фальшиву ліценцію на вагітність, а потім взагалі стерли про це дані та вимкнули функцію реєстрації вагітності. Ви сподівались, що цього не помітять?

Антоніна не хотіла на це нічого відповідати, адже не вважала це злочином, але сказати про це вона не могла, бо тоді покарання буде ще суворішим.

- Ви розумієте, що наш підземний комплекс і досі функціонує лише тому, що ми суворо контролюємо народжуваність? Якщо всі будуть вчиняти як ви, то дуже скоро закінчаться запаси їжі, а потім - житлова площа! Ви розумієте, що таким чином ставите під загрозу виживання людської раси, яка ще понад 500 років не зможе жити на поверхності?

Жінка подивилась прямо у очі Антоніни і зрозуміла, що зараз вона почне свою лекцію, що таким чином вона бориться за свої права.

Антоніна із всіх сил намагалась стримати бажання виговорити все цій жінці просто тут, проте це означає, що тоді її судитимуть як пропагандиста егоїзму у закритій залі, де будуть лише службовці. А якщо вона зараз змовчить, то на розгляд її справи скличуть з десяток глядачів та транслюватимуть її в мережу, де всі зможуть почути її заготовлену промову.

- Я не розумію, про що ви говорите, - відповіла Антоніна, заледве зберігаючи спокій.

Жінка відкинулась на спинку стільця та хитро посміхнулась. Вона глянула Антоніні прямо в очі і на мить дівчині здалось, що вона прочитала там про всі її плани. Ця думка змусила Антоніну здригнутись, а у животі її щось кольнуло, нагадуючи, що вона не повинна так хвилюватись.

- Я бачу ви гадаєте, що у вас є шанс на відкритий суд, де ви зможете виступити із своєю пропагандистською промовою та навернути на всій бік десятки жінок, які в знак протесту масово почнуть вагітніти без дозволу і тоді владі доведеться переглянути цей закон, - спокійно сказала жінка.

Антоніна злегка поблідла, вловлюючи до чого веде інспектор. Жінка знову нахилилась над столом та вивела об’ємну голограму із численними судами над іншими такими жінками.

- Хто би вам не промивав розум, за останні два роки було вчетверо разів більше таких порушень, що призвело до потреби зробити критерії для видачі дозволу на вагітність більш жорсткими, щоб скоротити кількість дозволів. Думаєш, це сподобалось сім’ям, які правильно жили та виконували всі вимоги? Тому три місяці тому рада представила на загал проєкт, в якому запропонувала зробити більш жорстке розслідування та покарання для тих, хто свідомо порушує правила. І «За» проголосувало 78,3% мешканців підземного комплексу.

Антоніна лише ковтнула. Вона й гадки про це не мала, бо провела останні місяці у підпіллі, яке не має ніяких прав, тому не голосує. Жінка поглянула на неї суворо та дещо з насмішкою, а потім сказала:

- Якби не цей проєкт, то ми ніколи б не змогли зібрати про тебе стільки інформації. А тому твоя доля вже вирішена, а закритий суд це лише формальність.

Після цих слів охоронець повів бліду Антоніну до маленької зали закритого суду.