Інтерв’ю з минулим

Сонечко лагідно ніжило листочки у своїй любові, а вітерець натомість їх ганяв по всьому дворі. В одну мить цю ідилію природи перервав легенький звук мотору новенької моделі «Тесли», яка акуратно приземлилась біля дверей сусіднього гуртожитка. Коли двері відчинились у салон швидко сіла Галька у коротенькій спідничці.

Юля, яка спостерігала за цим із вікна свої кімнати, лише закотила очі, а потім почула, як хтось відкриває двері до її кімнати. Це була її сусідка по кімнаті Надя, у якої певне вже закінчились пари. Коли автівка полетіла з двору, то Юля лягла на своє ліжко.

- Там Галька сіла у автівку до нового хлопця, - сказала Юля без ентузіазму.

- І тому ти така сумна? - запитала Надя.

Юля завжди дивувалась і раділа тому, як Надя легко уловлює емоції інших та проявляє емпатію. Це, можливо, були наслідки того, що вона вчилась на психолога.

- Та ні, ми зараз проходимо інтерв’ю і мені потрібно взяти його у особистостей минулого. А я не знаю кого обрати…

- Ну це не так вже й важко. Ось я би обрала Фрейда або Ніцше. Я би розповіла їм про те наскільки психологія розвинулася за останнє століття та запитала, якими би їхні теорії та філософські погляди стали в сучасності, - невимушено сказала Надя.

- І як це в тебе все так виходить? Ну гаразд, а я би тоді взяла інтерв’ю у… Тесли, - сказала Юля останнє слово радісно, пригадавши автомобіль, який раніше бачила, - Але не у автомобільної компанії, а у відомого вченого ХХ століття, в честь якого власне і була названа ця компанія, хоча мало хто про це тепер знає.

- Дуже добре. І щоб ти в нього запитала?

- Хмм… Я б запитала, як працюють його винаходи та які факти про його життя це правда, а які вимисел.

- Судячи із того, що про нього відомо, він би не подівся би цим так легко, - розсміялась Надя, - ну а ще в кого?

Юля знову задумалась, вглядаючись у риси подруги та відчуваючи, як їй передається її впевненість та рішучість. «Як добре, що зі мною в кімнаті живе саме Надя», - подумала Юля.