Збірка оповідань "Володар"

Блакитні троянди

~1~

-  "Ти сюди не приходь, прошу,

Не зови мене, днями й ночами.

Я уже не твоя зрозумій,

Прірва між нами й світами.

Я любила тебе, тож нехай,

Усе добре, що було між нами,

Не потоне у нашій крові,

Не розпалить війни між батьками.

 

Не дізнається хай ніхто,

Що приходиш сюди ти до мене.

І ти, як на те вже пішло,

Геть розбий те вікно прокажене.

Не вилазь крізь нього сюди,

Не випробовуй долю.

Як побачать люди тебе, 

То навіки забудеш про волю.

 

Елегеріє, слізно молю, 

Не дивися на мене так сумно.

Ні, я тебе не люблю,

Від твого погляду, дурно.

Я заміж виходжу, почуй,

За людину, як мені і годиться.

Тепер його я кохаю,

І моїй волі маєш скориться".

 

Дівча тримає обличчя, 

Емоції холодні, мов сталь.

Та у грудях пекучим металом,

Серце таврує печаль.

Вона все ще його кохає,

Вище неба, вище зірок.

Вона Бога свого благає,

Стерти його з думок.

 

Її Елегерій красень: 

Шкіра біла, як перші сніги,

А очі темні, мов ніч таємнича, 

Що ховає усе навкруги.

Зріст високий, чудова постава,

Він і сильний, і в міру стрункий,

Він веселий, ще й вправний вояка,

Характер сильний, вольовий.

 

Він завидний жених у себе,

Бо хлопчина знатного роду.

Кожна його бажає,

І прийме кохання, як нагороду.

Та кров зелена у жилах,

Нелюдська зовсім тече.

Гніде довге волосся,

Він ніколи не обсіче.

 

Вуха довгі, обличчя тендітне,

Він ельф і її це прокляття.

Походження дуже помітне,

Люди кинуть чужака до багаття.

Вона знає, що коханий порушив,

Всі закони, усі перемир'я.

Коли в портал чарівний рушив,

І перенісся на її подвір'я.

 

Забавки магічні подіяли,

Йому вперше вдалося.

Теплом осінні вітри завіяли,

Кохання так почалося.

Він її злякав спершу трохи,

Та його голос - кришталь.

Відразу її завірив:

"Я з миром, красуне, не проганяй!"

 

Він повертався знову і знову,

А вона була не проти.

Доки батьки не дізналися,

Не стали чинити супротив:

- "Не годиться водитися з демоном", -

Батько суворо казав. 

- "Як не перестане приходити, 

Я сам його людям віддам.

 

Нічого їх царі нам не зроблять,

Їх щеня вчинило свавілля.

Хотів хлопчина веселощів?

Я влаштую йому весілля.

Хай і пальцем тебе не торкається,

І не дивиться в наші края.

Ти мене, доню, знаєш,

Згине забавка твоя.

 

Ти одружишся з ким я дозволю,

І кого в женихи приведу.

Тебе від біди бороню,

Мою дочку дурну й молоду.

Як повня настане, клянуся,




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше