Збірка перша "Мандрівки серця"

Мотя

Іде зима- двері в хатоньку скріплять

І треба дрова для підігріву пилять.

А ось і кіт наш хвалько назустріч іде

І ще за ним плентається індик- опудало те

Та цим індиком лиш весело лякати,

Не те що нечисть ним відганяти.

Кіт поважний пан- ходить курок сусіда ганяє,

А зранку замість півня будить усіх-не будить а лає.

Іноді так правдиво вдає з себе мертвого, щоб всі його жаліли

І свіжим м’ясцем впридачку накормили.

Цей кіт знає коли дурака зваляти,

Коли іноді захочеться не та де треба насцяти

Та іноді мудрого вдає, дивлячись в очі

Такого кота ще треба пошукати, такого ще не знали як Моті.

Бувало якось сусідське дівчисько захистив,

Як собака ричав на індика який на неї напав,

Ту милу дівчинку за спиною гордо прихистив

А індик собі думає:» Ну все ,я пропав».

Жаль бурчить на всіх- неначе старий

Хоча він далеко ще не такий.

У нього сила й осанка кота молодого,

Де ще є такий як Моті- не знайдеться такого.

В хазяйстві добрий помічник

Не від якої роботи ще не втік.

Допомогу надасть, якщо зможе

В селі нема того в кого він не переможе

Незамінним є практично у всіх речах,

Один недолік –те що сцить по столах,

А так Мотя милий котяра,

Для хазяйки своєї кращий ніж ціла отара.

Андіона Гобой

Подобається

#2536 в Різне
#662 в Поезія

Відредаговано: 13.02.2022