Зелене серце

Розділ 11

Розділ 11

За дві години табір згорнувся, щоб відправитись в інші не менш красиві місця. День був сонячним, з поодинокими великими хмарами, які подеколи покривали гори покривалом тіні.

Зелені відтінки з усіх сторін милували око, вдивляючись в горизонт здавалось небо зливається з горами і виливається зеленими тонами на землю.

Дані йшов останнім, щоб краще бачити свою групу, в нього проявлялось справжнє лідерство. Він спокійно йшов позаду, не спішачи, в його голові крутилась вся та інформація яка вчора заполонила його розум. Злата вирішила не залишати його самого і уповільнивши свою ходу, опинилась поруч.

- Дякую, що ти пішов з нами! – промовила вона.

-  Нічого вже не поробиш! – пожартував Дані, викликаючи у Злати емоції.

- Ей! Тебе скинути вниз? – тепер жартувати взялась вона.

- Побережи краще сили для походу, вони ще знадобляться! – Дані посміхнувся.

- Ти хоч виспався?

- Звісно, а чому питаєш?

- Ти якийсь змучений! – запевнила Злата.

- Та ні! – заперечив він.

- Тоді щось тебе мучить!

- Думаєш? – запитав він Злату.

- Я бачу Дані!

- Чесно кажучи, багато в моїй голові зараз того про, що ми говорили. Важко сприйняти все, що я до цього часу не сприймав, не хотів бачити справжній світ навколо, не думав про небо, про зорі про їх Творця.

- Тому в тебе є ми, щоб ти зміг познайомитись з ним.

- Все так дивно, наша зустріч, ви, ти!

- Не переживай, все так як має бути! Ніщо не стається без волі Бога!

- Виходить Він справді котролює наше життя? – запитав дані

- Знаєш це очевидний факт

- а що ще Він робить? Як взаємодіє з людьми?

- Бог піклується про нас

- А що на рахунок контролю?

- Це одна з дій Бога по відношенню до нас людей:

Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого. А вам і волосся все на голові пораховано. Отож, не лякайтесь, бо вартніші ви за багатьох горобців.

(Біблія, Євангеліє від Матвія 10:19-31)

- Що ти хочеш цим сказати?

- Це слова Ісуса Христа про Божий контроль. Раніше коли торгували маленькими птахами, то за один “асарій” найменшу римську монету часів Христа, можна було купити дві пташки. Один “асарій” прирівнювався 1/16 “динарія ”, монета яка в той час була денною платою робітника. Коли хтось, вирішив купити дві гарні маленькі пташини, витративши свої два “асарія” він отримував не чотири, а п’ять маленьких пташок. Лишню для людини пташину віддавали додатково, як немаючу жодної цінності.

- Маленька пташка? – знову Злата змусила його задуматись.

- Така маленька, незначна на перший погляд пташка, але така цінна в очах Творця.

- Все творіння важливе для Бога! Від могутніх зір до дрібних птахів! Я правильно розумію? – Дані зупинився щоб попити води.

- Ти правильно все розумієш! – Злата посміхнулась і теж потягнула свою руку за пляшкою води.

Гори продовжували вигріватись на сонці, їм не потрібно було метушитись, переживати, нервуватись вони вміли володіти собою. Гори знали таємниці спокою, від початку віків вони знали набагато більше за людину. Створені раніше людей, вони не стали відкидати свого Творця, вони приймали все Його піклування, вони не сперечались із Творцем за могутність. Якими б прекрасними і могутніми вони не були: своєю силою, своєю красою, своїм одвічним місцем, своїм багатством, своєю природою, своїм життям - вони зобов’язані Творцеві. Всіма способами і можливостями, своїми струмочками, травинками і листочками, усім чим володіють вони приносять славу своєму Творцеві. 

Хмари дещо стали схожими на птахів, плавно пролітаючи над полонинами. Дані задивився на дивовижні хмари, які заспокоювали.

- То що там з маленькими птахами? – Дані продовжував дивитись на хмари, які плавно пролітали над ними.

- Все що стається все знаходиться в полі зору Бога, Він все бачить, Він все знає, ніщо не може залишитись без Його відома. Бог контролює час і обставини, навіть такого маленького створіння, як пташка, її життя, її смерть.

- Якщо пташка в полі Його зору, то тим більше людина? – Дані все зупинявся коли мав що сказати і дивився в саме небо.

- Саме так, людина вінець Його творива, створена за Його образом і подобою, тому у Творця особливе відношення до людини. Ісус сказав, що волосся на нашій голові пораховане, вкрай важко або майже неможливо, порахувати кількість нашого волосся на голові. Але Бог знає скільки їх там було вчора, скільки випало сьогодні і скільки виросте завтра.  

- Бог справді рахує наше волосся? – здивовано запитав Дані.

- Ні! – посміхнулась Злата.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше