Розділ 24

Розділ 24

Волога земля ліпилась до взуття туристів, як легкий пластилін, які продовжували свій похід не дивлячись ні нащо. Сонце з усіх сил намагалось пробити густі хмари підсвічуючи їх, і від того вони здавались не такими темними і холодними. Прохолода наповнювала ліс, створюючи приємну свіжість в якій можна сховатись від літньої спеки. Коли повітря трішки холодне дихати набагато краще і легше ще й якщо ти подорожуєш і без того навантажуючи свій організм, тому такі умови були прекрасними для походу. Туман все ще вештавшя між гір, не знаходячи собі місця, все так же  чіпляючись верхівок дерев зеленого лісу.

Дані обережно робив кожен свій крок, щоб не посковзнутись, так робив кожен із його групи, адже земля все ше була вологою після сильної грози. У таких випадках слід бути дуже обачними і вивіряти кожен свій крок, адже вибираючи місце де ти ступиш своєю ногою зробивши черговий крок може стати плачевним, або просто небезпечним. Якщо в лісі виступають коріння дерев то можна старатись уважно ставати між них, адже між коріннями земля тримається міцно і відсоток, що вона втече з під ваших ніг дуже мала.

Обов’язково ступати потрібно  між корінням, не ступаючи на самі корені, адже вони вологі і ваше взуття може легко поскавзнутись. Хорошим варіантом є камені, їх теж в лісі багато, тому вони при спусках і підйомах можуть стати хорошим помічником, головне щоб нога мала хороше щеплення з поверхнею каменю і все буде гаразд. Молоді дерева також стають у пригоді, можна міцно вхопитись за них і вже не боятись, що ти впадеш. Або просто знайти для себе одну з палиць, які просто валяються в лісі майже повсюди. Потрібно обрати ще не таку стару, яка розсипається в руках, а відносно свіжу на яку можна акуратно впиратись своїм тілом саме так зробив Дані, і його друзі.

- Тобі не важко? - запитала турботливо Злата.

- Зовсім не важко! - відповів усміхнувшись Дані, опираючись на свою палицю.

- Ти надзвичайно сильний! – підтримала його Злата.

- Звісно! - посміхнувся він. - Якби я був сильним, то ніс би свого рюкзака, а так його несе Дем'ян, тому от хто насправді сильний! - з його обличчя не сходила посмішка.

- Тому що йти своїми ногами після такого, це вже подвиг і неймовірна сила! - пояснила Злата, захоплюючись силою Дані.

- Знаю, це просто комплімент в сторону Дем'яна! - пояснив він.

- Все вірно! - підтримала його Злата.

- Нам залишається спуститись зараз в долину річки що поруч з селом , щоб не обходити його, бо це займе багато часу і сил! Ми просто спустимось і знову підіймемось, і так тричі! Три невеликі перевали і ми біля Синевіру!

- Ми всі довіряємо тобі, і як ти скажеш так і буде! - наголосила Злата.

- Приємно, що ви мені довіряєте!

- Ти ж провідник, кому як не тобі з людей нам вірити? Тим більш після всіх твоїх мужніх дій! Ти справжній лідер потенціал якого ховався глибоко в душі, адже твоє серце було пов’язане біллю минулого, яка скувала усе в тобі! - усміхнулась ніжно Злата, йдучи поруч з Дані, наче оберігала його від падіння.

- Якби не цей похід з вами, я б можливо ніколи не дізнався хто я насправді, яким я є і для чого я живу! - говорив Дані з нотками суму, але з новим, раніше непомітним блиском у своїх очах.

- Диявол знайшов твою слабку точку і давив на неї з усієї сили, тому ти закрився в собі, адже кожного разу його атаки і нещадні удари по твоєму серцю не зустрічали опору, бо там не жив Бог! – пояснюваа Злата.

- Це все правда! - з сумом промовив Дані.

- Наше серце належить Боговові, істинному володарю нашого серця, коли ми приймаємо Його любов і впускаємо Його в своє серце Він займає своє законне місце - трон нашого серця і стає його володарем. Коли Бог там, вже ніщо не може вололарювати в нім, ми знаходимо щастя і радість в маленьких речах, у великих речах бачимо Його руку, а наше життя змінюється і звільняється з кайданів зла, в які диявол хоче закувати усіх людей. Зникає страх, адже наше серце наповнене світлом, добром і любов'ю!

- Який же великий обман диявола! - наголосоив Дані.

- Він робить все, щоб змусити відчувати нас провину в тому чого ми не робили, як це було з тобою! Він видає брехню за правду, а темряву за світло, він робить все, щоб не допустити наше серце до Бога, щоб ні в якому разі Бог не став правителем нашого серця, щоб законний Цар не став володарювати в нашому серці, увійшовши туди по нашій добрій волі!

“І не дивно, бо сам сатана прикидається анголом світла!”

(Біблія, Друге послання до Коринтян 11:14)

- А й справді все, що шкодить людині, таке звабливе, і воно так зваблює твої очі і твоє нутро! – зауважив Дані.

- Це все підступність сатани, який видає себе за ангела світла, тобто за добре, чесне і світле створіння, але насправді є повним антиподом цього світлого образу! Головна ціль знищити людину, спочатку увійти в її серце, будь якими методами, потім заволодіти ним в будь який спосіб, щоб встановити свій вплив, а вже потім знищити людське життя! Ціль – знищити, але болісно і повільно, щоб жертва мучилась якомога довше, щоб її життя перетворилось на існування, стало нестерпним і людина сама вирішила його позбутись!

- Виходить людина робить суїцид, але це лише кінцева точка плану сатани, це він вбиває людину її ж руками! – говорив Дані, наче сам собі пояснював усе сказане Златою.