Розділ 4. РЕАЛЬНІСТЬ    

       Розділ 4.  РЕАЛЬНІСТЬ  

________________________________________________________________________

  Реальність породжується досвідом,  досвід породжується емоціями, емоції породжується  думками, думки породжується внутрішньою істиною дані від народження, внутрішня істина (точка зору) породжується подіями, події породжується  життям, життя породжується  реальністю.

 Цей кругообіг життя зберігається завжди в головах людей, породжуючи їх долі, зміни в житті, малюючи немислимі  узори людського буття, розуміння самої сутності існування людини, породжуючи емоції і набуваючи досвід свого існування в земному житті.

Але єдине зберігається незмінним – це реальність існування отого нашого буття на Землі. В той же час і реальність існує в свідомості людини як така, що придумана самою ж людиною – тобто , реальність, яка викривлена його розумом через зміни інформації, яка  пройшла через його мозок і на яку відклався життєвий досвід буття самої людини.

Якщо коротко – то абсолютна реальність викривляється самим нашим мозком, як інструментом обробки даних, які надходять  в процесі життя самої людини через його досвід , котрий з часом формує змінюється у відповідності до внутрішньої точки зору самої людини.

Набутий досвід, породжений емоціями ,  що відображається змінами самого життя , знову створює абсолютну реальність, яка уявно відображається в свідомості людини через призму його життєвого досвіду, котрий в свою чергу перетворює абсолютну реальність в видуману точкою зору свідомості, яка намагається відобразити внутрішню істину самої людини – якщо спрощено- її Душі.

Події змінюють життя , яке  через реальність формує зміни, які породжують нове життя.

Тобто – життя породжує саме життя через зміни, або простіше – життя як дзеркало відображає  внутрішню чистоту – або просто Душу кожної людини

Життя – це абсолютна істина. Ти , шановний читачу, - це і є життя. Життя породжує життям.  Саме ця внутрішня істина , сформована шляхом накладення і порівняння власних отриманих даних породжує життям.  Саме ця внутрішня істина , сформована шляхом порівняння власних отриманих даних з моментами минулого і формує внутрішню точку зору людини, її свідомість.

Реальність – це не те, що ми бачимо, це – придумана викривлена нашими мозком видумана самою ж людиною реальність. І тоді наша реальність – це зовсім не те, що ми бачимо і чуємо. Кожна людина в міру свого інтелектуального розвитку формує свою точку зору на події, на реальність, яка буде відображати її внутрішній істині розуміння реальності , яку ми бачимо в своєму мозку.

Створюючи неправдиву , або – викривлену інформацію ( дані) людини  і накладаючи таку інформацію на абсолютну реальність, видумана реальність може приймати іноді протилежне відображення реальним подіям самого життя. І ось тоді наш мозок , який завжди прийме оптимальне рішення , сформує викривлену внутрішню істину, або точку зору, котра породить нову реальність через події, створені самою людиною в гармонії із своєю внутрішньою істиною, впевненою в тому, що ця його істина відповідає абсолютній реальності.

Так відбувається зомбування людини – тобто , програмування її дій, заряджених на події певного толку.  І чим менший інтелект такої людини, чим менше його позитивний досвід , чим менший його рівень загальної і спеціальної освіти – тим простіше змусити таку людину знаходитись в придуманій реальності, які породять його дії, котрі приведуть до змін його особистого і суспільного життя.

Невігластво і малоосвітченість  обовязково породжують викривлену реальність, емоції, які формують  страх, нервозність.

Чистий розум – це рівень занурення в реальність. Властивість переключиться з придуманої реальності хоча б на відображаєму реальність присутня небагатьом людям, які досягли рівня медитації – тобто переключення своєї свідомості безпосередню на чисту реальність без емоцій і формування свого внутрішнього погляду –або внутрішньої істини.

На протязі життя в свідомості людини формується певний досвід, база інформаційних даних, які час від часу використовуються в процесі життя, формуючи події і зміни самого життя. Інформаційні дані в свою чергу формують алгоритми команд свідомої поведінки людини (принципи) і несвідомої поведінки – негативні інграми підсвідомості, але в обох випадках формується нереальна реальність людини. Ось тому різні люди по різному сприймають смерть людини по різному – одні плачуть, а інші співають і радіють – реальність таких людей в їх мозку відображається по-різному.

Півень Душі людини залежить від можливості її входити в найвищу (космічну) реальність , тобто реальність за межі часу і простору. Можливість переключити реальність із уявної на оглядову, а потім на вищу (космічну) реальність  може тільки Душа. Тільки вона може відчути абсолютну (вищу) реальність, але Душа не відчуває емоцій, які має Тіло.

Душа – це паливо (енергія) для Тіло людини. Якщо таке паливо закінчується – Тіло помирає. Розум –це частина фізичного Тіла. Розум без Душі – ніщо, в той час як Душа – це невидима самовідновувальна і всепронизуюча система, джерело енергії для Тіла. Якщо Розум через мозок отримує дані (інформацію) із минулого, то Душа отримає інформацію за межами Розуму – тобто в вищий (абсолютній) реальності .

 Душа – це абсолютна Істина, яка дає можливість Тілу існувати, жити своє життя.

Аналогічно визначенні Душі, Життя – це теж система  змін , які формуються подіями самого життя, відображаючу  оглядову реальність для свідомості – тобто , Розуму. При цьому механізмом Розуму є мозок – частина фізичного тіла, який накопичує інформаційні дані, їх обробляє аналогічно Аномайзеру, миттєво порівнюючи і аналізуючи отримані дані. Мозок – це надсучасний процесор, який має властивість працювати з багатьма параметрами одночасно з минулим і теперішнім, намагаючись спрогнозувати (заглянути) в майбутнє, доступ до якого має тільки Душа в її вищий реальності за межами часу і простору.