Розділ 19. ПРИЧИНА

Розділ 19. ПРИЧИНА

____________________________________________________________________

Людина - це істота, що вважає себе свідомим і розумним індивідуумом, який схильний вірити в  Бога, вірити дружині, другу, вірити президентові і депутатам, вірити…. і надіятися. Тільки і всього. Ну а потім - розчаровуватися знову і знову. Наука знайшло методи і прийоми управляти цим суспільством, а точніше - його свідомістю і, навіть, в якийсь мірі - підсвідомістю. Але людина у більшій частині взагалі не хоче нічого цього знать. Їй зручно не знати.

Але тоді скажіть:  «Чи може людство взагалі хоч якось змінити курс на знищення нашої планети? »

У кожного з нас ростуть діти, онуки... Хочеться крикнути: « Люди! А чи не пора нам зупиниться ?»

Все, що придумало людство, починаючи з колеса, двигуна, атома, інтернету – ВСЕ повинно працювати на людину, точніше - на суспільство. А чи так це?  Якщо ми, нарешті, усвідомимо, що причину "хвороби" існування людського суспільства ,  то зможемо поставити собі питання: «А як з цим боротися?»

На мою думку причину можна визначити одним словом – ГРОШІ!

Ви скажете: «Гроші – це визнана одиниця обміну, це , в кінці кінців – товар». А чи так це? Чи можна обійтись без грошей?

З цього моменту детальніше...

Звичайно , що винахід людства – ГРОШІ – це історичний прогресивний крок на певному відрізку історії, як одиниця виміру вартості товару. В кожній країні є своя валюта. На міжнародній біржі валюти країн порівнюються (котуються) за допомогою курса. Кожна грошова одиниця повинна бути підтверджена державним забезпеченням. Іншими словами – оціночна вартість товарів повинна бути підтверджена такою сумою грошових одиниць. Відхилення від цього показника є розбалансом валюти і , як результат – або інфляція, або дефляція. Держава призначена управляти грошовою масою і зберігати такий баланс. В цьому сенсі грошова одиниця є прогресивною, зручною і необхідною.

Але є інша сторона використання грошової одиниці уже як товару. Іншими словами, в кожній державі  грошові одиниці мають різне товарне забезпечення. І тоді такі грошові одиниці можна продавати за інші грошові знаки по курсу на міжнародній біржі. І тут гроші уже виступають в ролі товару, який продається і купується.

Сьогодні гроші роблять гроші, не забезпечені нічим і ніякими товарами. Просто виникають боргові зобов'язання з нізвідки. Наприклад - за користування кредитом. Далі - депозити, векселі, франшиза і, взагалі, фондова біржа.!

• Що це? Для чого? А точніше - для кого? Чи з'явиться , при цьому, якийсь вироблений товар? -  Звичайно НІ.

 Це просто гендлярство з ГРОШИМА, а точніше додаткові гроші не забезпечені нічим. Це гроші , котрі виникають на курсовій різниці. Це просто гра, придумана для того, щоб заробити "легкі" гроші ні з чого. Це - інструмент у фінансовій політиці. І все.

 Процедура зрозуміла - не віддав кредит, не віддав відсотки - ось ти і попався!  Далі «включається» лічильник до того часу, коли тобі скажуть: «  СТОП! ТИ вже БАНКРОТ. - Тепер ВІДДАЙ ВСЕ, ЩО МАЄШ!»

 Як просто – потрібно тільки знати, що завтра різко зміниться курс, а сьогодні потрібно  придбати або продати свої грошові фантики - ГРОШІ, а завтра по новому курсу вони матимуть зовсім іншу ціну.  Але... про це знають не всі. Якщо перерахувати народні збереження відносно різкої зміни курсу національної валюти, то різниця буде складати мільярди, або іще більше! Чим більше у вас таких грошових знаків - тим більше по новому курсу будуть ваша валюта. Ось так комусь дозволено робити мільярди! - Просто і швидко!

 І їм не важливо, що після цього злетить інфляція до небес і, що Народ охне і ахне від втрачених можливостей. Зате у НИХ буде цих «грошових фантиків» БАГАТО...О...О...О!

 Так було в період великих депресій, так є зараз.

 Але так не повинно бути завтра.

 Такі ігри потрібно закінчити. Інакше не буде ні тих, хто виграв, ні тих, хто втратив. Просто ми підійшли до межі. І ці  "грошові мішки», що гордо називають себе ОЛІГАРХАМИ, і інші «фінансово – політичні гравці» повинні зрозуміти і свідомо сказати собі : « Все. Більше не буду…»

•  Але, чи скажуть? Чи відмовляться?

  Є країни, де владні чиновники, політики олігархи живуть одним днем і ВОНИ ніколи не скажуть:  «Все. Більше не буду...»

•  Але що тоді робити всім іншим?

  Інші – це  Народи.

  І не має значення яка це країна, яка нація. При цьому в більшості країн саме  НАРОДИ  наймають владну еліту - чиновників на роботу до себе, наділяючи їх правами і обов’язками.

• Чи розуміють це чиновники- можновладці?

 Не всі. Особливо там, де є процвітання корупції.

• А чому? - А тому, що система чиновників працює сама на себе , але…  народний кошт – бюджет.  По великому рахунку система «береже» своїх «членів» бо знає, що кожен із них може бути наступним. Для такої системи немає Законів.
•  Хто контролює виконання цих законів? – Вірно. Сама система.

Система – це організаційно управлінський організм, котрий за природою має інерційність і властивість самозбереження. Ось чому всі розуміють, що потрібно «ламати» систему, але… вона, система, не хоче «ламатися» тому. Сам процес трансформації системи може мати як еволюційну, так і революційну форму, яка зазвичай не призводить до результативної і ефективної трансформації управління.  

• А хто ж, тоді?
• То, що ж тоді робити?