Зграя

Розділ 33

Вриваюся до кафе і до свого жаху виявляю там не зграю альянсу, а Тіма, який викочується по підлозі разом з Еріком. Вони б’ються з люттю двох заклятих ворогів, немов сьогодні вижити повинен лише тільки один.

- А ну зараз же припиніть!!! Негайно!

На мій окрик ніхто не зреагував. Звичайно, яке їм до мене діло, коли вони тут чоловічим достоїнством міряються! Але коли Ерік згріб Тіма і жбурнув його так, що той перелетів через стійку, я улучила момент і встала між ними, утробно гарчачи. Мої очі палахкотять гнівом альфи, пазурі випущені у напівзверненні. Мій інстинкт закликає мене захищати члена моєї зграї, моя лють піднімалася з глибини моїх вовчих генів. Проти древніх, як саме життя інстинктів боротися складно. Не кажучи вже про те, що там за спиною мій обраний чоловік. Ось тільки переді мною стоїть ... той, хто всупереч нашій жахливій природі полонив частку мого серця.

- Що ти тут робиш? ... Еріку? Адже я чітко дала зрозуміти, що зробила свій вибір , прийняла рішення і попрощалася з тобою! - мученицькі виштовхую я з себе слово за словом.

- Я з твоїм вибором категорично не згоден! Всі ці вульфенські правила, закони і звички нас вже не стосуються! Ми з тобою разом, ми з тобою зграя ти і я! Пам'ятаєш? ... Ми вовки іншого початку і я буду боротися за ту, кого люблю!

Як же ... важко. Не можу ... не можу дивитися йому в обличчя і бачити біль, відчувати себе коханою. Господи ...

- Еріку ... немає ніякого нового початку. ... Я йду за покликом. Моя суть обрала Тіма задовго до того, як я тебе взнала. Ти мчиш за маревом, повіривши в те, для чого у нашому світі місця немає, виходить ти теж клюнув на виверти альянсу. На нас діє ця гидота, яку так наполегливо радила мені моя бабця, але ефект з часом вивітриться. Я не дозволю тобі чіпати Тіма. Я йду з ним, ми будемо битися з фанатиками альянсу. 

А ти збережеш свою зграю, свою сім'ю, повівши їх подалі. Ти ж хотів чинити правильно, ось і я теж.

- Ти й гадки не маєш на що готовий піти альянс! Я не довіряю твоєму беті, з ним щось нечисто! Не буває таких сильних бет, він мало не вбив мене і послабив хватку тільки тому, що з'явилася ти! Ніки, тебе ведуть у пастку, а ти цього навіть не помічаєш! - з несамовитістю заперечує Ерік, намагаючись підійти ближче, щоб доторкнутися до мене.

- ... Це ти, паскуда, не помічаєш, що вона намагається врятувати твою шкуру, - заговорив раптом Тім, у якого від люті сів голос. Виявляється, трохи дихаючи, він стояв за крок від мене, слухаючи нашу розмову. І задкуючи від Еріка, я натрапила на нього спиною. - Я тебе, придурок, на шматки готовий порвати, тому що я борюся за свою дівчину, яку ти намагався відібрати в мене. Вона моя сім'я, не твоя! Я кохаю її, а тобі цього не дозволено! Спочатку були ми з нею, а потім з'явився альянс і ти. Цікаво, звідки ти так обізнаний, на що готова піти ця сволота з альянсу, га? Може, це з тобою нечисто? ... Знав би ти, як ти мене бісиш, альфа. ... Побачу тебе поруч ще хоч раз - дійсно вб'ю! ... Хоча шкодую, що цього не сталося сьогодні. Ніки, нам потрібно йти. Мисливці близько, - Тім власницьких взяв мене за руку.

... Ох вже ці хлопці.

- Еріку, я зробила правильний вибір . Потім ти це усвідомиш, - ноги відмовляються йти. - Я хочу, щоб ти вижив. Будь ласка, Еріку, ... заради всього через що ми пройшли . ... Почуття самозбереження у самок сильніше, ніж у самців, тому мені краще знати, що цей бета вбереже мене надійніше , ніж хто-небудь, - кидаю я наостанок, піймавши на прощання погляд Еріка. 

Який же це був погляд!!! … У ньому промайнуло усе наше з ним життя, але в іншому паралельному всесвіті. Цей погляд був припорошений попелом гіркоти, і десь на кінчиках його вій я вловила біль розуміння того, що він усвідомлює, але не хоче миритися з тим, що в цьому житті шансів у нас з ним немає.

  А потім ми з Тімом біжимо так, ніби сам сатана лиже нам п'яти, мчимо, вичавлюючи всі сили. Люди так бігати не вміють, якби я брала участь в марафонах - здобувала б усі призові перші місця і медалі.

Двигун заведений, фура потихеньку повзе вперед, чекають тільки нас. За кермом Кіт. Куди подівся водій питати вже не стала. Тім на взводі, після бійки на нього дивитися страшно. Навіть не вважаю за потрібне обурюватися з приводу його самоуправства. Торкаюся його розбитої руки, він різко відсмикує її, навіть не глянувши в мій бік. Сердиться. Ерік для нього, як червона ганчірка для бика. Побачив - і вся ображена гордість знову спливла, на шматки розірвавши його власні  емоції.

- Може, мені перебратися в причіп до решти, щоб не діяти тобі на нерви? - стримано намагаюся з ним заговорити через деякий час. На мене одразу метнувся потемнілий, палаючий невисловлений погляд, вируючий, ніби море у передчутті грози. 

- Ти взагалі подумала, що щойно сказала? - різко видихнув він. - Прокляття, за що ти так зі мною?! ... Так .... слушно …піди …геть з моїх очей, йди спати, Ніколь!

- Як ти зі мною розмовляєш?! - я теж розлютилася в свою чергу. Що ж, мудрість і до альфи приходить з роками.

- Як я з тобою розмовляю? - звузив очі Тім. - Як той, хто незважаючи ні на що піклується про тебе, для кого ти стала щирим істинним вибором! Як той, хто полюбив, готовий віддати своє життя заради тієї, яка всього лише обрала мене заради самозбереження!!!

Обурення розпанахало мене на тисячу Ніколь і кожна з них гарчить! Я навіть дихати перестала. Як міг він таке ось ляпнути?! ... Ось і справжнісінька сварка.



Лаванда Різ

Відредаговано: 19.06.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись