Розділ 39

- Крихітко ... - тягне Тім, але не давши йому договорити цілую його в губи.

- Я хочу почути, що скаже мій брат. Террі?

- Ви хочете вмовити засновницю альянсу прикінчити інших, заманивши її владою і одноосібним опікунством над царем вульфенів? - мій брат завжди відрізнявся кмітливістю. - А потім показово покараєте Ембер, а з нею і інших шавок? Може бути, якщо ви будете досить переконливими.

- У нас вийде. Ти з нами?                         

- Вона захоче переконатися в наявності дитинчати, - Террі коливається зовсім небагато. Невже в ньому ще залишився той хлопчисько, який майстрував для мене ляльок?

- Ембер його відчує, але хто його батько їй не визначити, тільки тести або слово Тіма. Ти ж підіграєш, щастя моє? - свердлю очима замисленого, що грає жовнами чоловіка. - Мій план цілком здійсненний. Потрібно обговорити з тобою купу нюансів це так, ти як водиться осадиш мене парочкою аргументів, але це може спрацювати!

- Є ризик, що альянс все одно нападе, мали вони на увазі переговори чи  угоди. Ми залили їм окропу за пазуху, вони захочуть помститися, - вимовляє Тім. - Але Террі може спробувати. Чому не сьогодні? Не відкладаючи в довгий ящик, - це ж треба, як йому хочеться швидше спровадити мого брата.

- Тоді пограємо. Чому б і ні? Вовки без гризні тупішають. Чекайте гостей найближчим часом! – звівся на ноги Террі, продовжуючи якось дивно вдивлятися в Тіма. - Бийтеся за своє життя, вульфени, за свій будинок з усією вовчої люттю. Тобі пощастило, хлопче, зустріти мою сестру. Не як альфа говорю, а як її брат. Ще побачимося! - Тім не пішов його проводжати, лише дивиться услід. Значить, мій улюблений бета прекрасно зрозумів, в чому полягає план.

- Тобто, головна зброя все ж таки мій дар? - не обертаючись, тихо вимовляє Тім. - Обробляючи їх по одному, щоб ніхто ніколи не  здогадався? Ти у мене прямо сценарист. Може і правда вигоріти за умови, що твоя бабка з'явитися на зустріч з малим супроводом і це трапиться на нашій території. Це може затягнутися, а я розраховував одна вирішальна битва, жорстка зачистка і все. Вночі раптом осінило?

- Мені наснився наш син. ... Що ти навіяв Террі?

- Максимально правдоподібно розіграти стару і ні в якому разі не розколотися, - підійшовши, Тім обійняв мене, з ніжністю торкнувшись низу мого живота. - Але якщо що, ми готові і до іншого варіанту подій.

... Очікування. Воно виснажує. Як і невизначеність. Ми зачаїлися. Слухаємо, звернувшись в себе. Вовки чекають. Розмови зведені до мінімуму. Тім не відходить від моніторів. Фіксується будь-який підозрілий рух. Але якщо альянс не напав протягом дня, значить насіння мого плану дали сходи.

Вона постукала в наші двері опівночі. Відчайдушна, така ж як я. Шкода, що вона так жорстоко помилилася. Пригнічує, що в наших жилах споріднена кров. Вона розв'язала цю війну - я її закінчу.

- Ніколи не мріяла грати у спектаклях? - Тім зібраний, навіть посмішку зобразити не вийшло. - У тебе роль пригніченої вовчиці, як я розумію. Опинилася перед вибором: обраний або дитина? Але кривлятися нікому з нас не доведеться, мені головне зловити її погляд. І тоді я режисер. Твій брат вирішить, що ми її переконали. Ембер проковтне усі  мої думки, видавши їх своїми діями, вона навіть буде вражена на що здатна, бабуся месник, так наздожене її карма. ... Ніки, ти не жорстока, - бере він мене за руку. - Я відчуваю, ти ловиш себе на думці, що наші дії віроломні. І «щоб сказав Ед або старий Гард?» ... Насправді , таким чином ми врятуємо набагато більше вульфенів і людей. ... Насправді я сильніше всіх разом узятих вульфенів хочу покінчити з цією чортівнею, яка заважає мені жити і насолоджуватися з коханою.

- Давай зробимо це. Потім спалимо тіла разом з покаянням, - у мене теж нерви на межі. І мені страшно. Незважаючи на незвичайну силу мого чоловіка. Мені страшно в кого ми можемо перетворитися. Тім вірить в мене більше, ніж я в себе. Він бачить в мені певне світло і міцно тримається за нього, йдучи по краю пітьми.

Як тільки Ембер глянула в аквамаринові очі бети - вона вже більше не була собою. Стара альфа разом зі своїм супроводом перетворилася в бомбу з годинниковим механізмом. Тік-так, зворотний відлік запущено. Вони самі підклали собі цей заряд, в той день, коли правдами і не правдами звели двох альф, що зачали близнюків. Уже тоді альянс підписав собі смертний вирок.

Я так і не вийшла зі свого укриття. Я подивлюся їй в очі після, коли Тім зніме з неї свій гіпноз, перед тим, як занести над нею ритуального меча.

    Мій славний і зухвалий чоловік кидається, похмурніє, його мучить щось особисте, немов він намагається затоптати своїх тарганів, що буянять у нього в голові. Довго дивиться у вікно, думає, скриплячи зубами. На мене намагається не дивитися, хоча прекрасно розуміє, що я помітила і терпляче чекаю пояснень.

- У твоєму плані є один пролом, - якби він не заговорив, клянусь, я б задимілася. - Коли він дізнається - він прийде сюди. У нього в альянсі, як і у мене, є свої шпигуни.

Він - це Ерік. Так ось що йому спокою не дає! Вірніше це давно не дає йому спокою, просто зараз він цього не приховує, хоч до дна пірнай в його душу. Моя недавня закоханість в іншого альфу, нехай і під дією психотропів, вибила у Тіма опору з-під непорушних нібито підвалин.

- Боже, - видаю я мученицький подих. - Історія з Еріком залишила свій слід, це правда. Я жива і завдяки йому теж. І це не скасовує його гідності і того, що у цього хлопця є голова на плечах. Він відчує, що дитина не його. Ми розкриємо ту частину плану, яку йому слід знати і північний примара повернеться у свої землі. І моє серце не потягнеться за ним, тому що воно прибито до одного норовливого вовка. І ти це знаєш, чорт забирай! Що за психи, Тіме? ... - підбираюся ближче, обіймаю ззаду. Гарячий, рідний, такий коханий. Вовча суть, що рветься у бій. - Благаю, трохи витримки. Твій дар повинен спрацювати так хірургічно тонко, щоб жоден вульфен або законник не захотів замислитися і розібратися у збігу цікавих фактів. Я знаю, як тобі важко, особливо коли маєш можливість враз все припинити. Але ми з тобою домовилися зберегти цю таємницю між нами, щоб викроїти у цього світа шматок власного щастя, щоб ростити сина без боязко оглядаючись. ... Я тут, Тіме, я поруч, назавжди з тобою. Ти впораєшся. Я вірю, Тіме. ... Адже іноді достатньо лише вірити.