Макс

Я дуже радий, що в Аніки вийшло влаштуватися в таку круту фірму. Ще й самостійно. Я не раз чув про неї, і ми навіть користувалися їх послугами, коли я працював в конструкторському бюро. Наскільки я знаю, то туди беруть лише найкращих. Насправді вона талановитий програміст, хоча вперто намагалася показати себе в ненайкращому світлі. Я навіть пишався нею. Ну звичайно, вона ж моя молодша сестричка. Пам'ятаю ще з дитинства їй подобалися незвичайні для дівчинки з нашого оточення хобі. Коли усі інші приміряли сукні та вчилися правильно наносити макіяж, вона разом з татом розбирала машину. І хоч мене це не цікавило, адже я з дитинства марив конструюванням, та завжди спостерігав за ними. Аніка була дуже талановита, але ніколи цього не визнавала. Десь років в тринадцять вона вирішила, що потрібно грати роль звичайної донечки багатих батьків. Але от характер та талант не приховати. 

Однак я знав, що сестра дуже сильно ображена на маму після тієї розмови. Навіть більше, Аніка не хоче з нею розмовляти взагалі. І вона ніколи не зробить першою крок до примирення, адже занадто добре я її знав. Вона це сприймала так, ніби мама проміняла її на чоловіка. А таке, маю визнати, не дуже то й приємно. І, можливо, з її боку так все і виглядало. Я би навіть десь міг погодитися з нею. Проте мама зовсім не це мала на увазі. Вона закохана й хоче бути щасливою, а цей Джейк ніби не поганий хлопець. Але вона не хоче втрачати донечку, адже так сильно любить її. Вони не хочуть цього визнавати, та ці дві неймовірні жінки дуже схожі між собою. І рано чи пізно вони мають помиритися. Та я не збирався переконувати в цьому Аніку, адже в неї характер ще той, навряд чи вона стане мене слухати. Можна було б спробувати, та я піду іншим шляхом. 

Але тепер я буду посередником між ними, бо ці дві ще довго не наважаться поговорити. І я якось маю помирити їх. Але я за ці роки вже вивчив, як себе варто поводити. Це ж не перша їх сварка. Просто раніше Аніка ніколи не йшла з дому, а ми все мирно вирішували на місці. Так, цього разу буде трохи складніше. Але я справді втомився від всього цього. Після смерті батька в нас все змінилося, і я більше не впізнаю свою родину. Ми втратили дещо важливе, те, що нас об'єднувало. І я не впевнений, що все може повернутися до того ж стану. 

Але хто знає, може все зовсім скоро налагодиться. Можливо Джейк та Кайл це саме те, що було потрібно нашій родині, аби стати щасливим?