37. (Матвія 5.43 - 5.48)

(Матвія 5.43 – 5.48)

43 Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога.

44 А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,

45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.

46 Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять?

47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак?

48 Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!

Тут продовжується формула раю. У мене складається враження що Ісус хоче ізгнати положення добро і зло із душі, а лишити лиш положення добро. Типу що би не відбувалось, а нам добре, значить на це воля Божа. Смисл релігії і віра у Бога підіймається на новий рівень сприйняття, у своїй книзі «Алгометрична психологія, книга що змінить світ» я назвав це альфа мислення, це коли речі сприймаються у загальному, а не по одній конкретній дії. Загальне сприйняття дає розуміння, що сама дія є лиш елементами великого, які можуть мати різні значення. Тому я думаю що Ісус хоче перевести віру у Бога і віру в Царство Небесне із рівня ритуальних дій на рівень мотивів і внутрішніх намірів. Наголошуючи що справжнє добродіяння має іти на цьому рівні.