6. Нічні пригоди...

– Хаахаа хххааа. Ааа, дівчата я зараз лусну від сміху. - сміючись, а ні не так, ржучи якиконяка сказала Астріт.

– Підтримую Астріт! - сказала Роза.

– І що це таке? Нас навіть не відсторонили. Це взагалі перебір , коли батьки встигли за нас відплатити. Це не діло, треба підпалити цей Вид. - грозно пожалуввлася я.

– Та хоть повеселилися. І на том дякую. Тепер будемо знати , що не допоможе. Короче, дівчата сьогодні в девять на нашому місці. Потім в перегони пограємо з поліцейськими і в клуб. Пока , я засмучена до дому. - проговорила Роза і встала зі скамейки. - о дівчата , як що ми сьогодні трішки екстримальнішими речами займемося? Плюс ще один пунктик до твоїх справ , Міка. 

– Це про те що я думаю? - підморгуючи запитую я, - тоді я за!

– Я теж! А то вже все надоїло. В три години ночі , о дев'ятій... Бай-бай зайки! - памахала ручкою Астріт , і порозходилися. 

А я скейт в руки і по таксі.

Через тридцять хвилин я дома. В будинку тільки Оренда. І це радує. Я піднялася на третій поверх , переодягнулася в шорти з футболкою і вдягалася дивитися в тік ток. Потім на годинку заглянула в інсті, я профіль не обноалчла вже місяць, нічого зайчик сьогодні добавлю пару фоток.

Після перегляду роликів на ютуб не помітила як втомлено закімарили. Прокинулася від телефонного дзвінка. Звонила Розалія..

– Розалія , чого тобі? 

– Дівко, ти чим займаєшся я звоню тобі та звоню а ти трубку не береш...

– Спала , що хотіла?

– Та, ми з Астріт договорилися на десять, бо на дев'ять до нас гості, я постараюся втекти. Все , заєць, спи спокойно. Про о десятій зустріч , ба- бай.

– І тобі не хворать... - і відключилася. Подивилася на годинник і ужаснулася пів на восьму. П..здец. я що чотири години проспала , так бистренько одягатися. 

Я навіть не спускалася, бо було все одно на всі. Я тільки чекала коли свалю звідси.

Прийняла вагу , холодну, так добре. Десять хвилинок відпочивала в холодній воді. Потім висушила волосся, та зібрала так щоб можна було одягнути перуку. Мало що може трапитися. Тим паче ми вирішили поганяти ві ментів. Взула кроси на платформі.

Одягнула простеньку чорну спідницю, на верх футболку більшу і длінішу за саму юбку , реально. Взяла сумку запхала одяг ,який пригодиться далі. Спустилась в низ, чуть не навернулася по дорозі. В гостинній сидів якийсь хлопець, повернений до мене спиною , батьки та Оренда. Мене спалили з полічним. Я перуку ще не чіпляла, але яскравий макіяж зробила.

– Енджи, Люба, підійде познайомся з нашим гостем це друг - твоєї сестри. - Мія. Бл..ть...

– Ем, Мія , я поспішаю. Наступного разу, буду дуже рада познайомитися, ок? Та чього я питаю, па, я тачку беру! Пока , сім'я. 

– Міка, а ну стій , тебе попросили залишиться на декілька хвилин, невже це так важко. - питає Борис.

– Стопе, не треба мені тут диктувати свої слова. Я виповняю обов'язок дочки. Собоюдаю контракт? Так, тоді не цепляйтесь до мене. А ти, хлопчику мій, тікай звідси, тебе ця штукенція селіконова з'їсть! Я за тебе переживаю. - і стрельнула очима на сестру. - Коротше, всім спокойної ночі , я уходжу. - і хлопнула дверима.

Я взяла свою ласточку і помчаласся до нашого місця. Це місце - криша багатоповерхового будинку.

Через годину я зібралася на кригу , там мене і чекали. Астріт і роза одягнули спортивні костюми і кросівки. 

– Ну , що дівчата, всі в зборі , почнемо... - сказала техенько Астріт , і ми почали переодягалися. Цей простенький прикид був для того щоб уйти з дему без підозр , а зараз почнеться наше життя в не зони доступності іншим.

Так, я вам не розповіла головне. Сьогодні у нашої подруги Світлани день народження. Нас запросили до них. Там буде дуже багато високопоставлених людей. Ми з дівчатами там головні гості. Світлана наш найкращий друг , ще з того момента як ми були в дитячому будинку. Її тато не малу суму пожертвував діт дому. 

Там з дівчатами ми і зібралися потусити. Нас запросили на одинадцять , ми хотіли зійтися в дев'ять , але в когось були проблеми. 

Розалія , одягла коротеньку персокового кольору сукню без плечь. На ноги одягла лабутени замшеві. На голові розпустила накручене волосся і почала фарбуватися. Астріт одягла синю сукню з бантом на спині. Велечезним бантом на спині... На ноги звичайні балетки. Бо вона і так вища ніж ми. Невеличкий клачик під руку і вона готова. Волосся вже було аирівняте до бнздоганності і заплетене в високий , рівний , елегантний хвіст. Макіяж вже був зроблений тільки трішки підфарбувала губи червоною помадою. В моєму випадку все було набагато гірше. Волосся розхристане, заплутане , макіяж не в тему . Дівчата знайшли вихід. Роза взяла з собою бігуді ,збризгнула водичкою і почала крутити. 

І ще одненьке, ви напевно подумали що ми стоїмо на криші багатоповерхівки і в темноті це все робимо? Ні , все не так! В нас тут все по феншую. Пару вішалок з сукнями , пару коробок зі взуттям столик косметичний і все це під великою парасолькою.

А поки Роза мене прикрашала та обмальовувала , Астріт шукала сукню яка підійде. Ту що принесла я не підходить. Тому під руку Астріт попалася дуже гарна персикова сукня зі шлейфом. Вона дуже красива. І звісно її вирішили нарядити на мені. Взуття я вже обирала сама... Знайшла босоніжки рожевенькі. Нарядила, от і красавица. Нарешті з зачіскою покінчено , дивіться...

Ось це взуття...