3

Після того дня я довго роздумувала хто цей чоловік.Він займав більшість моїх думок.Я навіть перестала думати про мого колишнього.

Все таки я захворіла. Я не знала, де знаходиться сама ближня аптека тому мені треба подзвонити до Меган.

Після того як я подзвонила до подруги, я визвала таксі.Навіщо мені ходити по дворі хворою , а так підвезуть під аптеку і назад.

Цього разу я вдягалася тепліше джинси і кофту.

Сьогодні сонце світило, але було прохолодно.Тому як тільки я побачила таксі побігла до нього.

                                        *****

В аптеці була велика черга, тому мені треба було трохи почекати.

Нарешті...

Я купила всі ліки і вийшла на вулицю.Там я випила свої ліки.Направившись до свого таксі я побачила як водій говорить з якимось хлопцем.

Було таке враження,що він погрожує водієві.Побачивши мене хлопець передав щось вододію і почав йти до машини яка стояла поруч.

Сівши в машину я ще раз подивилася чи все купила.Аж тоді я сказала водієві їхати.

По дорозі до дому він пильно дивився на мене через дзеркало.Ніби хотів щось сказати.

Мені здалося це дуже підозріло, тому я запитала його.

-Ви щось хочете мені сказати?

-Та ні, що ви.Ви просто дуже красива- відповів він мені.

Дуже багато людей казали мені, що я гарна.Мій батько з матір'ю були дуже красиві, тому багато рис я взяла від них.Багато модельних агентств пропонували мені роботу.Але це все не для мене, тому я від мовлялася.

В мене не великий ріст,звичайна фігура, трішки худа,волосся світле чуть нище плечей.Великі карі очі і маленький акуратний ніс.

Коли  я вийшла з машини то порямувала до будинку.

Як тільки я підійшла до вхідних дверей будинку, то побачила, що вони відкриті.

Я тихенько підійшла в коридор і почала шукати щось тверде.

ООО,найшла...

Ложка для взуття як раз підійде.Вона довга і зроблена з заліза.

Взявши її в руки я пішла на звуки які доносилися з кухні.Я вже хотіла замахнути і вдарити по голові як.

-Подруго ти що? Навіщо ти взяла ложку для взуття?-вигукнула вона.

-Ти що тут робиш?

-Ну як , що.Ми з тобою домовлялися коли ти до мене дзвонила.Що я прийду до тебе прийду.

-Блін, а я й забула.Вибач!

-Нічого-коротко відповіла вона.

-А як ти увійшла у будинок?-сказала я.

-Так ж двері були відкриті.Я думала,що ти їх залишила щоб я могла зайти в будинок.

Я ж коли виходила з будинку то забула закрити двері.От дурна голова.А щоб якщо злодій зайшов.Він міг вкрасти дорогоцінні речі.

-А звідки в тебе ця куртка? Ти ж ніби не носиж чоловічі речі.-сказала Меган.

-Пам'ятаєш, я недавно приходила до тебе до дому.Так коли я поверталася, то почав падати дощ і я вирішила забіги піднавіс, а там до мене підійшов якийсь чоловік.Він просто зняв з себе куртку і дав мені.А ти знаєш кому ця куртка належить?

-Чорт.Це дуже погано.Вона Машала.

-Це ще хто такий?І ти його боїшся так мені здається-сказала я.

-Насправді Маршала звати Нік Браун, він тримає все місто в страху і думаю не тільки його .Це все йому належить.

-Що означає"належить".

-Маршал крерує своєю бандою.Він там головний.Це дуже погано, що ти його зустріла.Ще гірше те що він обов'язково повернеться за своєю курткою.

-Почекай!Як це він тримає місто в страху?Ми ж ніби живемо в 21 сторіччі.І такі банди вже не актуальні.

На це вона мені не відповіла.Ми знею ще трохи поговорили і вирішили піти переглянути якийсь фільм.

Коли закінчився фільм, то я запропонувала Меган залишити у мене на ніч.Бо вже була пізня година.