Ліна і Мік. Під гіпнозом

Ліна сиділа перед монітором свого старенького компа, робила спроби зібрати думки докупи( що вдавалось їй важко.) Як казали у містечку, де вона зараз проживала : "Трудно". На душі було таке см"яття, яке ніяк не розкладалось хоча б на молекли. 

Це був звичайний березневий ранок, точніше, ранній ранок:сонечко ще не зійшло, прохолода трішки охолоджувала, а найголовніше, ще не почалась ранкова урбаністична суєта. Прогулюючись по вулиці, Ліна зустріла знайомого,Ніколаса, поруч з яким помітила цікавого незнайомця. Дівчина не була з сором"язливих, принаймі, тепер. Не вагаючись ні секунди, вона підійшла до хлопців і привіталась. Перекинувшись парою слів з Ніколя, Ліна окинула поглядом незнайомця. " Майкл" _ представився той.

   Майкл був середнього зросту, в затемнених окулярах, стрункий,він чимось зачепив дівчину. Ніби невидима іскорка пройшла між ними. Поговоривши трішки, Ніколя пішов далі, а Ліна запропонувала Мікові випити кави. ЇЇ будинок був недалеко і , збігши сходами до своєї квартирки, Ліна поставила чайник на плиту, наготувала термос і засипала пару ложечок кави . Зачекавши, поки закипить чайник, заливши каву кип"ятком, і взявши два горнятка,  вона спустилась униз. Знайшовши поглядом Міка,який одиноко сидів на лавці, в центрі двора, Лін видихнула: на секунду вона засумнівалась, що хлопець дочекається.

" Я вже думала, ти пішов", сказала вона

" Чому, ні, я ж сказав , що я зачекаю"

І вони обоє розсміялись. Перемістившись на східці подалі від центру двора, вони продовжили своє спіілкування. Це була і проста розмова, і разом з тим вона затягувала обох. В такому ритмі вони провели години 2, адже кави вистачало, а тем для розмов було безліч. Можливо,просто обох цікавило, а що далі?

Мік був одруженим, але наразі це мало турбувало дівчину, адже це було просто розмово. Він виглядав як хлопчисько : в кепці, джинсах, таких молодіжний стиль, можливо , саме це і зачепило Лін.Вона теж була вже не підлітку, маючи дорослих дітей, сама вдягалась в молодіжному стилі, не боячись нічийого осуду. Адже це був ї образ, її життя , і її правила. 

Вирішивши продовжити розмову в квартирі Лін,вони перемістились на кухоньку. Коли мік скинув кепку, дівчина в душі розсміялась над ним, адже той був нестриженим і виглядав як маленький горобець..Мік  першим завів тему про те, що вона йому сподобалась, на що Ліна відповіла, що не готова ще до стосунків, в першу чергу, із-за того, що він одружений. А по-друге,Лін не по чутках знала , як зриває голову від таких стосунків. Про що і повідомила Міка. 

"В мене завжди голова на плечах"-

"Ну, ну"-відповіла Лін-" не зарікайся..."