27.

— Олю, ми вже про це розмовляли, — перед від'їздом вона зізналася, що закохана у мене. Тоді я все списав на шампанське, мабуть, помилився. Правда на місці провів роз'яснювальну роботу.

Та й немає у мене до неї жодних почуттів. Як сестра.

— Все зрозуміло, — одразу відхиляється.

Ми ще трохи розмовляємо, не торкаючись цієї теми, а потім їдемо в клуб, де на нас чекають хлопці.

Ден одразу все розуміє, присівши поруч.

— Та ж історія? — репетує на вухо. Музика в клубі голосна, басиста, і щоб почути хоч щось, треба докласти чималих зусиль. Раніше мене веселили всі дамочки та атмосфера, тільки сьогодні трохи нудно. — Пробач, брате, я думав, перехворіла.

Я бездушно знизую плечима і тягнуся за колою.

Сьогодні все сіре і спати страшенно хочеться.

Через пів години тихенько звалюю, шепнувши Дену, щоб не шукав мене потім.

Сідаю на байк і прямим рейсом додому. Вітер просто чудовий, холодів ще немає, а нічне місто так і манить блукати вулицями.

— Ще не спиш? — застаю батька на дивані у вітальні.

— Хочу закінчити поточні справи, поки Марина не переїхала.

Я ніби в стіну врізаюсь. Не планував сьогодні про це говорити, але, мабуть, доведеться.

— Я також хочу переїхати.

Ми маємо однокімнатну квартиру, від бабусі дісталася. Там лише ремонт зробити.

— Ні. Вивчишся, почнеш себе забезпечувати — тоді вали на всі чотири, а поки живеш моїм коштом — житимеш тут.

Я тільки зуби зціплюю.

Контроль — його все. Навіть якщо Марина зможе довго протриматися, то лише завдяки хорошій витримці батька. Він дуже довго може приховувати свою суть.

 — Домовилися!

Залітаю до своєї кімнати. Душ і спати. Досить з мене на сьогодні.

Міла

Зранку за мною заїжджає Катька, і ми, забувши про неприємну прогулянку, йдемо в універ. Надворі погода супер, тільки настрою немає.

Я все думаю, хто та білявка, яка була з Алексом учора. Ми через них маршрут змінили й просто пройшлися алеєю, попили чаю на терасі кафе та пішли додому. Настрій був безнадійно зіпсований, як і зараз.

Пари минають спокійно, але після закінчення мене одразу під дверима універу чекає сюрприз. Даня з букетом одразу підбігає і з винуватим виглядом ловить мене за руку.

Стає спекотно, тільки не від його дотику. Здіймаю очі та здригаюся від холодного погляду Алекса, який стоїть недалеко і пильно спостерігає за мною. Не за Данею — саме за мною.