Розділ 2

Під час спілкування виявилося, що Тихон, як і його нові знайомі, приїхав до цього райського закутка відпочити. На нього чекав якийсь новий таємничий проєкт, про який чоловік не поспішав розповідати, а Світлана заборонила сестрі наполягати.

А ще Тихон зізнався, що бував тут і раніше. Зазвичай зупинявся у якихось друзів на тиждень або днів на десять, щоб відволіктися від міської метушні та надмірної інформації. От тільки він не повідомив, де спостерігалася ця набридлива метушня. Юля, мабуть, таку обставину не помітила, а Лана уточнювати не стала. Дівчина й сама не збиралася ділитися конфіденційною інформацією.

Проговорили вони зовсім недовго, лише поки Тихон проводжав сестер до будинку. Зачарована новим знайомством Юля, не замовкаючи ані на хвилину, розпитувала чоловіка про місцеві розваги, і той, посміхаючись швидше поблажливо, аніж зацікавлено – що лише потішило Світлану, пообіцяв показати дівчатам все, про що відає сам. Запропонував почати прямо сьогодні. Помітивши, як спалахнули азартом очі сестри, Лана неохоче, проте все ж погодилася посидіти в найближчому ресторанчику. Не лягати ж спати о сьомій вечора?

– Який неординарний чоловік! Скажи? Справжній красень! На кіноактора схожий, – захоплено, навіть занадто, вигукувала Юля, викидаючи на ліжко речі з валізи у пошуках відповідного вбрання.

– Ніби нічого такий, – погодилася Лана, вимикаючи фен.

Після душу вона зрозуміла, що ідея з рестораном була не найвдалішою. Після далекої дороги хотілося швидше відпочити, ніж розважатися. Тільки в Юлькіному віці легко забуваєш про втому, поспішаючи на пошуки нових вражень. Але якщо вже Світлана пообіцяла...

– Нічого собі «нічого»! Тільки не вигадуй, що він тобі не сподобався, тому що я все одно не повірю, – заявила Юлька, натягуючи на ще по-юнацькому незграбне тіло вибілені коротесенькі джинсові шорти. Зверху на ній вже красувався чорний топ з написом «Не твоя».

– Чому ж? Сподобався. Вродливий досвідчений чоловік середніх років, – погодилася Світлана, а сама тим часом гадала, як же пояснити Юлі, що Тихон не підходить їй за віком, і при цьому не викликати з потойбічного світу одвічний дух сперечання. Вона вже навоювалася із ним за останній навчальний рік. Як тільки мама примудрялася п'ять років миритися з падчеркою і жодного разу голос на неї не підвищити? Олег Андрійович вічно був зайнятий важливою роботою, і дівчинку доводилося виховувати його другій дружині. Добре, що характер у Юльки легкий, і образу на інших вона довго не тримає.

«Думай, Лано, думай. Ти ж педагог».

– От і чудово! Як раз те, що треба, – з ентузіазмом в голосі вигукнула сестра, підбігла до дзеркала і почала розбирати пальцями пружні пасма. – Не волосся, а кара якась. Ланусю, тобі давно варто з ким-небудь переспати, поки твій принц на білому коні, чи краще Феррарі, десь забарився. Саме так, і не дивися на мене цим своїм фірмовим учительським поглядом. Доросла здорова жінка має нагальну потребу в регулярному сексі. У місті ти все одно не захочеш заводити когось задля здоров'я. А тут... Тобі добре – волосся ледь в'ється. Можна взагалі не вкладати. А що мені робити з цими кучерями? І випрямляти нема коли.

Чудові каштанові, майже руді кучері сестри неймовірно подобалися Світлані, а ось зауваження... Так, у неї немає нікого вже майже сім років і поки що не передбачається, але заводити курортний роман теж не діло. Випадкові зв'язки не для Лани. Вона навіть сіпнулася, подумавши про таке.

Не можна сказати, що чоловіки не звертали на дівчину увагу. Деякі навіть пропонували те, що саме задля здоров'я. До речі, траплялися серед них й одружені. Ось тільки Світлану все це не цікавило і навіть не вабило. Зараз вона змогла б пригадати лише декілька побачень, які врешті решт закінчилися нічим.

Лана уявила, який чудовий вигляд мав Тихон у променях вечірнього сонця, як дивився на неї виразними яскравими очима, і похитала головою.

– По-перше, звідництво – справа невдячна. А по-друге, ми приїхали сюди відпочивати, а не займатися дурницями. Море і сонце – ось, що важливо для здоров'я. Згодна на Тихона тільки у якості гіда. Та й то тільки тому, що ти від мене не відчепишся. Тобі зрозуміло? Волосся у хвіст збери на маківці.

Краще вже нехай Юля розважається під її наглядом, ніж невідомо з ким.

– Але ж пофліртувати тобі не важко? Хоч якісь позитивні емоції за увесь рік. А то знову втупишся у зошити та підручники, і в чоловіках тебе буде цікавити тільки одне – чий він батько, – небезпідставно вголос розмірковувала сестра, стягуючи волосся кольоровою гумкою. – Дай мені свої сережки-кільця. Мої занадто маленькі. І взагалі, я впевнена, що ти йому дуже сподобалася.

– Досить вигадувати, – несподівано розгубившись, Лана простягнула сережки сестрі. – Ми знайомі від сили годину. Нічого не знаємо один про одного. Ти не подумала, що, він може бути одружений? До речі, не розповідай йому про нас ніяких подробиць, гаразд? Не варто бути надто відвертими з незнайомцями.

– Яке ж ви, старше покоління, обережне! У століття соцмереж приховати що-небудь від будь-кого просто нереально. А як він потім тебе знайде? – розвела руками Юлька, але, упіймавши докірливий погляд сестри, додала: – До речі, одружені чоловіки не дивляться на жінок таким зацікавленим поглядом, – повчально промовила сестра, вкладаючи у вуха сережки. Світлана подумки посміхнулася подібній наївності, але вголос розчаровувати молодшу сестричку не захотіла. Промовчала. – Одягни сарафан у синю смужку. Він тобі личить.