4.20 Подвоєння букв на позначених м'яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків

В деяких словах вимова є довшою, ніж зазвичай – це називається подвоєнням. На письмі такі звуки позначаються подвоєними буквами (нн, дд, тт, чч), а в транскрипції спеціальним знаком [:] (наприклад, коріння - [корін':а], Геннадій - [ген:ад'ій])

Подовження є різновидом подвоєння, але слід розрізняти їх:

·         Подвоєння маємо при збігу однакових приголосних.

·         Подовжуються приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч, коли вони стоять між голосними.

Для вирішення завдань ЗНО зазвичай не обов'язково розрізняти подвоєння і подовження, але програма ЗНО містить згадування про обидва явища окремо, тож варто приділити цьому увагу.

ПОДВОЄННЯ НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ,  якщо:

основа іменника закінчується збігом приголосних

АБО

на губний (М, В, П, Б, Ф)

АБО

на р / щ:

верф’ю, вістю.

Запам'ятати ці правила допоможе вислів:

МаВПзбіг приголосниха БуФ РиЩе: 

Також, подвоєння не відбувається:

- у назвах малих за віком тварин: гусеня, кошеня тощо;

- за традицією у словах: кутя, попадя, свиня, дитя тощо;

- в іменниках жіночого роду із суфіксом -иня типу: господиня, рабиня та похідних від подібних слів;

ПОДВОЄННЯ ВІДБУВАЄТЬСЯ у випадках, коли два однакових приголосних звуки збігаються:

- на межі префікса і кореня: віддати;

- на межі кореня і суфікса: цінник;

- на межі двох суфіксів: іменник;

- на межі складноскорочених слів: спорттовари;

- у словах типу: розрісся,  підносься, пасся;

- за традицією у деяких інших словах: лляний, Ганна тощо.

АЛЕ священик;

Запам’ятайте вислів «Де Ти З’їСи Ці ЛиНи, ЖуЧиЩе?» (літера «Щ» транскрибується як [шч]) і те, що приголосні д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш подовжуються тільки якщо стоять між голосними (і у похідних словах також: життя – життєпис, життєвий):

- у прислівниках (як?) на –ння, -нню:

спросоння, попідтинню, навмання;

- у формах дієслова «лити» (крім форми минулого часу):

ллю, зіллю тощо;

- у деяких іменниках на –я:

суддя, стаття,  життя, читання, обличчя, узбережжя, завдання;

У родовому відмінку множини (кого? чого?), подвоєння зберігають лише іменникиіншомовного походження та ті іменники, які мають звукове закінчення -ів:

Іменники у родовому відмінку статей, митейне мають подвоєння, оскільки його зберігають лише іменники із закінченням -ів.

- у іменниках жіночого роду, що мають нульове закінчення(піч□, сіль□) у формі орудного (орудую…ким? чим?) відмінка однини подвоєння відбувається, якщо основа іменника закінчується одним приголосним (крім "МаВПа БуФ РРРРРРР", де ВП - збіг приголосних): 

піччю  (бо піч□), сіллю (бо сіль□)