8.4 Означальні та вказівні займенники

Вказівні займенники цей, той, такий вказують на один предмет з ряду однорідних (можна показати пальцем) - ці займенники змінюються за родами, числами та відмінками, як прикметники відповідної групи - твердої чи м'якої.

Вказівний займенник стільки вказує на кількісний вияв предмета - цей займенник змінюється лише за відмінками, як відносний (питальний) займенник скільки.

Займенник цей уживається тоді, коли мова йде про предмет, близький у просторі або в часі, займенник той — коли мовиться про предмет, віддаленіший у просторі або в часі.

Обидва вони мають експресивніші варіанти: оцей і отой.

Іноді із значенням «цей» уживається архаїчний займенник сей; особливо зберігся він у стійких словосполученнях:

де се видано, ні в сих ні в тих, ні з сього ні з того, ні се ні те (від нього, власне, і пішов займенник цей, що виник унаслідок злиття з ним частки от: от+сей=оцей).

Займенник такий не лише вказує на конкретну ознаку, названу раніше, а й може вживатися для підсилення вираженої прикметником ознаки, своїм значенням наближаючись, таким чином, до прислівника дуже. 

Наприклад, у реченні:

«Пан гуляв у себе в замку, у ярмі стогнали люди, і здавалось, що довіку все така неволя буде» (Леся Українка) - займенник така вказує на конкретні, щойно названі перед тим ознаки неволі. А в реченні:

«Як вона раніше не помічала, що в нього таке симпатичне обличчя,  такі добрі, лагідні очі!» (О. Гончар) займенники таке,  такі підсилюють лексичне значення прикметників.

Те саме стосується й вказівного займенника стільки, який в одних випадках вказує на конкретну кількість чогось, названу раніше, у інших — виражає невизначено великий кількісний вияв предмета, своїм значенням наближаючись, таким чином, до словосполучення дуже багато, як у реченнях:

«Ся місцина коштує тридцять срібняків,  — за стільки не можна ліпшої землі дістати» (Леся Українка),  

«Так мені жалко моїх колишніх ранків, вони мали для мене стільки привабливостей, стільки поезії» (М. Коцюбинський).

Означальні займенники весь (увесь, ввесь), усякий (всякий), кожний (кожен), жодний (жоден), інший, сам, самий узагальнено вказують на ознаки предмета.

Означальні займенники змінюються за родами, числами, відмінками як прикметники.

Означальні займенники весь,  всякий,  кожний,  інший,  сам,  самий за своїм значенням і граматичними ознаками спів­відносні з прикметниками.

Займенник весь указує на цілковите охоплення предмета або на сукупність предметів, а займенники всякий і кожний, навпаки, називають предмети в певній сукупності.