12.20 Прикладка як різновид означення

Прикладка — це різновид означення, відповідно, вона також виражає ознаку предмета й відповідає на питання який? 

Але прикладка ще й дає предметові нову назву:

місто яке?Київ, ріка яка?Дніпро, поетякий?-романтик.

Прикладка може бути як загальною, так і власною назвою; може бути виражена як одним іменником (непоширена прикладка), так й іменником із залежними словами (поширена прикладка):

В довгому, покрученому ярку розкинулось село Семигори (І. Нечуй-Левицький).

Прикладка до означуваного слова може приєднуватись словами навіть, тобто, чи, або, наприклад, зокрема, як-от, а саме, на ім’я, так званий тощ

Як учений, етнограф і фольклорист, Франко все життя з палким інтересом ставився до народної творчості (М. Рильський).

Прикладка не обов'язково має стояти біля означуваного слова, а може стояти будь-де у реченні.

Прикладка вказує на:

• вік людини (Іван-дідуган),
• місце проживання (харків'янин Олег),
• професію (декан Зайченко),
• рід занять (вчений Ньютон),
• національність (українець Павло),
• якісну характеристику (красуня дівчина) тощо.

Прикладка виступає назвою:

• вулиць (вулиця Пермська),
• сіл (село Аджамка),
• міст (місто Київ),
• рік (ріка Дніпро),
• озер (озеро Байкал),
• планет (планета Марс),
• підприємств та установ (акціонерне товариство "Друзі"),
• газет (газета "Час"),
• кінотеатрів (кінотеатр "Сінема-сіті"),
• кораблів (корабель "Титаник"),
• станцій (станція Шепетівка) тощо.

Щоб не помилитися у визначенні прикладки, потрібно пам'ятати, що прикладка за змістом конкретніша від залежного слова, бо вона уточнює його, дає якісну характеристику.

Прикладкою є:

• загальна назва, якщо власна назва – це ім’я людини (академік Борис Платон, учениця Ковальчук);
• власна назва, якщо це назва неістот (річок, міст, сіл, газет) або кличка тварини (поема «Тополя»; ріка Рось);

Власні назви істот, міст, сіл, річок узгоджуються в усіх відмінках із родовою назвою (до міста Львова, за річкою Десною);

Але в географічній літературі назви населених пунктів і річок зберігають форму називного відмінка.

Інші власні назви неістот тощо зберігають форму називного відмінка (на горі Говерла, на станції Жмеринка).

Примітка: правопис прикладки розглянуто у темі "Орфографія", урок "Правопис складних слів (1/1)".