Зно Українська мова 2020

12.31 Звернення

Звертання — це слово або група слів, що називають особу, а іноді — предмет, до якого звертається мовець. Звертання членами речення не виступають і не утворюють з іншими членами речення словосполучень.

Звертання виражається іменником у кличному відмінку або в називному в значенні кличного. Звертання можуть займати будь-яке місце реченн і складатися з одного (непоширене звертання) чи більше слів (поширене звертання):

Слово, чому ти не твердая криця? (Л. Українка);

Не журися, славна Україно, ми твої сини (С. Чарнецький, Г. Трух);

Не шукав я до тебе нi стежки, нi броду… Я для тебе горiв, украïнський народе! (В. Симоненко)

Рідна матимоя,  ти ночей недоспала і водила мене у поля край села... (А. Малишко)

 

Iнколи в ролі звертання виступають слова інших частин мови, вжиті у значенні іменника:

Будь щаслива здорова, чорноброва! (М. Вороний)

Любая, милая, чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай? (П. Тичина)

Прощайте, росяні долини і села, сповнені краси (О.Підсуха). Перед «сповнені краси» стоїть кома, оскільки це дієприкметниковий зворот, що є частиною звертання.

 

Звертання завжди виділяються комами.

Коли звертання стоїть на початку речення і вимовляється з окличною інтонацією, після нього ставиться знак оклику, а наступне слово пишеться з великої літери:

Дорогий друже! Довго чекав ти мого листа і, як тепер бачу, не даремне сподівався хоч через мене дихнути родинним теплом (М. Коцюбинський).

 

Займенники ти, ви зазвичай до групи звертання не входять.

Звертаннями займенники ти і ви бувають дуже рідко:

Слухай, ти! (П. Мирний);

Чого ж ви чванитеся, ви! (Т. Шевченко).

 

Вигуки від звертання відділяються комами:

Гей, Орфею, небораче! Де ти змандрував від нас? (Л. Українка).

 

Не відокремлюються комами (і паузами також) вигуки о, ой якщо вони виступають у ролі підсилювальної частки:

Ой Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий, багато ти, батьку, у море носив козацької крові (Т. Шевченко).       

О слово рідне!Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! (О. Олесь)

О слово рідне! Ти стоїш на чаті предковічних пам'яток святині (П. Куліш).

О земле втрачена,  явися! Бодай у зболеному сні (В. Стус)




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше