Світанок нового дня.

* * *

Засідання проходило в будинку Верховного суду Делі й тривало декілька тижнів. Розглянувши докази, Верховний суд виніс вирок про звільнення помилково звинувачуваної Макта Шиви з поверненням майна, що належало їй, та повним відшкодуванням збитків. Анудж Харі, визнали винним і засудили до ув’язнення на 25 років, за статтями про вбивство, перебільшення своїх службових повноважень та участь у корупційній схемі дворічної давності. Докази були однозначні й не підлягали сумніву.

Біля виходу, підпираючи стіну стояв Діліп Есвейлі й дивився, як скутого наручниками злочинця під охороною виводили з залу. Процесію зупинив Бахман Наджнедра й не глянувши на знайомого, прошепотів:

- Дівчисько виявилось розумнішим ніж ти. Ти не впорався і можеш навіть не розраховувати на мою допомогу.

Міністр Західного Делі побачив адвоката й на його обличчя з’явилась відраза, яку той миттєво приховав.

- Вітаю, Есвейлі. Тепер справжній злочинець за ґратами. Хто б додумався шукати відеозапис з камер сусідів... Твої батьки пишалися б «світлою головою» сина. – міністр підійшов до адвоката й важкою рукою поплескав того по плечу, з посмішкою на старому обличчі.

- Мию голову шампунем «Просвітлення», рекомендую. – уїдливо промовив адвокат схрестивши руки на грудях.

- Дивись, щоб голову не засвітило. – рикнув міністр й махнувши рукою, кинув на останок, - Не прощаюсь, Есвейлі.

А в цей момент із залу суду, вільною пташкою вилетіла, вона. Від кожного кроку чорна мереживна спідниця здіймалася повітряними хвилями, а біла блуза обтягувала витончений стан молодої жінки.

Тонкі долоні притискали до себе документи на звільнення Макта Шиви, й тендітними пальцями заправила за вухо пасмо волосся, кольору нічного неба, а очі дівчини горіли яскравими зорями.

«Все скінчено», так подумалося Діліпу в той момент і його плечі розслаблено опустилися, впав кам’яний вираз обличчя і він пішки покрокував додому, вдивляючись у таке рідне, бурливе місто.