Золотий Вік людства (сценарій Апокаліпсису)

Майк

- В нас проблеми,- несподівано сказав ангел. Вигляд в нього був стривожений.
- Що таке?- занепокоїлась Дая, глянувши на ангела.
- Майк не приймає відмови.
- Не розумію, про що ти.
- У тебе з Майком домовленість, ти вирішила її не виконувати.
- Ну правильно, неохота мені, не в настрої я, може в мене голова болить,- спробувала пожартувати Дая.
- Ти хочеш пройти експертизу здоровя?- серйозно спитав ангел.
- Це що, жарт такий?- вже сердито сказала Дая.
- Ні, не жарт.
- Ви що, подуріли тут всі? Що, я не маю права відмовитись від сексу, якщо мені не хочеться?
- Можеш, звичайно, але це буде невиконання домовленості, розрив домовленості однією стороною без згоди іншої.
- Ну і що?
- Невиконання домовленостей - це порушення правил. Загрожує зменшенням рейтингу.
- Ой, так чого ж ти, трясця твоїй мамі, мене лякаєш? Ну знизять на якийсь пункт, всіх то проблем.
- Тут одним пунктом не відбудешся, невиконання домовленостей - серйозне порушення. Але це ще не все.
- Не все? Що ще я сьогодні зробила, які ще злочини? Вбила когось? Чи ненароком муху зігнала з її насидженого місця?
- Я тут переглянув інформацію про цього Майка. Повно порушень правил, великий від'ємний рейтинг.
- Зрозуміло, гарячий африканський хлопець, якому не пояснили, як треба поводитись в місті. Може я з ним поговорю, поясню, що тут не джунглі і не савани.
- Я б не рекомендував тобі з ним говорити і взагалі бачитись. Ти тільки ускладниш собі ситуацію.
- Це яким чином?
- Він переграє тебе, спровокує  на інші порушення і неадекватні вчинки, ти попадеш у ще більшу халепу.
- Мене? Та він Гоголя від Гегеля не відрізнить, не кажучи вже про Канта і Конта. Скільки йому років? Двадцять пять?
- Двадцять три.
- А мені 33. Ні, вже 34 сьогодні. І я ж в людях розбираюсь трохи, вивчала історію, соціологію, канал свій веду. Та й в кого з нас інтелект вищий?
- Він не простий хуліган, що не може стримати себе і тому щось порушує. Він дуже хитрий, підлий, жорстокий,  цинічний, в людях розбирається незрівнянно краще за тебе, відчуває їхні слабкі сторони, вміло маніпулює людьми, добре знає правила, діє на грані фолу. Ти опинишся як муха, що попала в павутиння і чим більше барахтається, тим більше заплутується.
- Ти мене заінтригував. Тепер мені обов'язково треба з ним поговорити,- в Даї пробудився спортивний азарт.- Але навіщо все це йому? Для чого, яка мета?
- Люди є різні. В нього такі схильності, такий характер, такий талант. Його і інтерес і сенс життя в тому, щоб маніпулювати людьми, підкоряти їх своїй волі, робити людям проблеми, розставляти їм пастки, затягувати петлі. Він отримує задоволення і радість від людського страху, страждання, приниження, від влади над людьми.
- Ну ти прямо монстра якогось намалював. Я ж його побачила зовсім іншим. Познайомилась з ним вчора під час пробіжки. Біжу  собі, дихаю, обганяю  якогось хлопця спортивного виду.
- Ну Ви прямо мою чоловічу гідність принижуєте,- весело озвався хлопець,- я то думав, що і сам спортивний, а тут мене обганяє молода, симпатична... 
- Так що, мені збавити швидкість, щоб не принижувати Вашу чоловічу гідність?- так же весело відповіла Дая.
Розговорились, біжучи поряд. Було весело, Даї хотілось виглядати молодою, сучасною, розкованою, без комплексів, тож якось легко погодилась продовжити веселе знайомство і випробування чоловічої гідності хлопця в ліжку.

- То була зовсім не випадкова зустріч на пробіжці,- повідомив ангел,- він тобою зацікавився, побачивши  твої передачі.
- Що ж його в мені зацікавило?
- Напевне твій оптимізм, відкритість, довірливість, безпосередність, такий собі ангелочок, метелик, що радісно літає в теплий сонячний день між квіточками, не підозрюючи, що в цьому світі є й загрози і небезпеки.
- І він вирішив показати мені, що в житті є й інші кольори?
- Думаю, він вирішив знищити тебе, насолодившись твоїм сумяттям, страхом, гнівом, розпачем, стражданням.
- Що ж він може мені зробити?
- Він не залишить тебе просто так і постарається псувати тобі життя.
- І що, нічого не можна зробити? Система ж повинна захищати від таких.
- Вона й захищає. В нього великий відємний рейтинг, він під постійним наглядом демонів, при найменшій спробі агресії чи інших незаконних дій з його боку його зупинять.
- Так в чому ж справа?
- В тобі. Ти постійно попадатимеш в тенета, розставлені ним.
- Ти що, взагалі дурочкою мене вважаєш?
- Просто ти не стикалась раніше  з такими людьми, їх не так вже й мало, але ти не попадала в поле їхньої уваги, ти не знаєш як з такими поводитись.
- А як з такими поводитись?
- Для тебе найкраще - ніяк. Батько запрошував тебе в гості, поїдь на місяць. А за цей час з ним щось вирішиться. Така активна людина не зможе так довго чекати, знайде щось інше на свою голову.
- Та він, мабуть, вже про мене забув і шукає собі інших пригод.
- Він і зараз крутиться біля твого дому.
- Навіщо?
- Напевне хоче, щоб ти боялась.
- Вийду поговорю з ним.
- Не раджу.
- А що ти радиш? Постійно думати про нього і боятись?
- Раджу відвідати батьків.
- Це я пізніше зроблю, а зараз в мене просто професійний інтерес до такого екземпляра, якщо він насправді такий, як ти описуєш. Де він?
- В скверику.
- Ну, я пішла.
- Тоді і я з тобою. Пообіцяй не приймати ніяких рішень, не давати ніяких обіцянок, не порадившись зі мною.
- Від порад я ніколи не відмовляюсь.

Майк гуляв доріжками скверика. Дая з ангелом підійшли до нього. Майк робив вигляд, що не помічає їх.
- Майк, я хочу поговорити з тобою,- сказала Дая.
- О, солоденька, як я радий тебе бачити!- вигукнув Майк.
- Майк, давай поговоримо серйозно. Чому ти намагаєшся псувати мені життя, рейтинг? Чому ти мене переслідуєш?
- О боги, ви чули?!- Майк артистично підняв руки і подивився вгору.- Вона догнала мене на пробіжці, спокусила, а потім жорстоко розбила серце і ще й знущається! І ще про якісь рейтинги думає, поламала мені життя, вбила мене, я до неї з відкритою душею, а вона мені ніж в серце,- Майк жестами показав як йому встромили ніж в серце.
- Майк, що ти тут робиш?
- Де ти тут Майка бачиш? Це лише його тінь, все, що від нього залишилось. Ти забрала в мене не тільки апетит і сон, а й випалила всю душу. А що таке людина без душі? Ти знаєш це, Дая? Як це бути без душі? І ще й вийшла понасміхатись наді мною.
- Бачу ти не хочеш серйозно говорити.
- Золотце моє, а ти сама-то хочеш? Хіба ж так можна з людьми поводитись? Сказала б, що не в настрої я сьогодні, втомилась, давай перенесемо на завтра, чи, пробач, помилилась... Хіба ж я не людина, не розумію? А вона передає через свого цербера,- Майк кивнув на ангела,-  ніби я кусок лайна собачого і не вартий навіть, щоб сама сказала.
- Ну пробач, Майк, я й не подумала, що це так виглядатиме.
- Так що, мир? Може завтра зустрінемось? Чи коли тобі зручно.
- Ну, не знаю, Майк,- нерішуче почала Дая.
- Не погоджуйся,- сказав ангел.
- А ти, опудало, чого втручаєшся, коли люди між собою розмовляють?- Майк сердито глянув на ангела.-  Ти і тепер цербера з собою привела, а ще кажеш, що поговорити по-людськи хотіла,- це вже до Даї.
- Майк, давай так,- рішуче сказала Дая,- якщо ти хочеш, щоб мені рейтинг зменшили - твоя воля, заслужила, дура. Але на цьому все. Згинь з мого життя.
- Дорогенька моя, рейтингом хочеш відкупитись? Не вийде. Твоє життя - це твоє, як я можу з нього згинути?
- Погрожуєш? Ну дивись, будеш мене переслідувати - собі ж гірше зробиш. Ти ж знаєш, що під наглядом демонів  і знаєш свій рейтинг, ще  якесь порушення - і загримиш звідси.
- Злякала їжака голою сракою. Та я мрію звідси вибратись, тут мені дихати нема чим, тут померти можна від нудьги. Хіба це життя? Хіба ви - живі люди? Ви вже на своїх опудал схожі,- Майк кивнув на Даїного ангела.- Та й не погрожував я тобі ніколи. Я взагалі тебе другий раз бачу, і обидва рази саме ти до мене підходиш. А те, що ти боїшся мене - так і будеш боятись, бо хто боїться навіть за свої рейтинги буде боятись того, кому втрачати нічого. Так що думай про мене весь час, бійся, не спи, як я оце не сплю.
- Це погроза?- спитала Дая ангела.
- Це побажання,- відповів Майк,- спокійної ночі, пташечко. Мені ще подумати треба,- сказав він, відходячи.
- Майк, навіщо все це тобі?- вдогонку спитала Дая.
- Для тебе стараюсь, моя люба, для розширення твоїх горизонтів. Собою жертвую заради тебе. Може колись оціниш і ще й подякуєш,- відповів той не оглядаючись.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше