Макулатура.

- Знаєш, що це таке?- Дая дала батькові карточку пам’яті.   
- Пам’ять. Колись, ще до Революції, така використовувалась в різних приладах.
- А як її можна переглянути?
- Де ти її взяла?
- В підвалі знайшла.
- Та років тридцять вже нема таких пристроїв. Де ти тепер знайдеш тодішній телефон, фотоапарат чи комп’ютер. Хіба що в якомусь музеї.
- А в тебе тут не музей хіба?
- То все пізніші речі,- батько замовк, задумавшись.

- А стривай-но, є така партія!- вигукнув він радісно.- Я згадав! Після візиту Олексіса з дамочкою, а потім ще й пожежників, що цікавились підвалом, я взяв з підвалу кілька папок, якісь диски, флешки, пару ноутбуків. Хотів в вільний час переглянути, що ж там такого, що могло когось зацікавити.
- І що там було?
- Не знаю, якось руки не дійшли подивитись. А потім все так завертілось, закрутилось, що вже не до тої макулатури було, вже й забув про неї.
- А де вона зараз?
- Хто?
- Макулатура.
- Не пам’ятаю, напевне я в свій кабінет відніс.
- Пішли подивимось.

Вони піднялись на другий поверх старої дачі в колишній кабінет Макса. Але ні макулатури, ні ноутбуків там не було.
- Може в якомусь ящику, шафі, сейфі,-  підказувала Дая.
- Сейф,- сказав батько. Він взяв брелок  від ключів і підніс його до Тернополя на карті України, що висіла на стіні. В стіні щось клацнуло і відкрився сейф. В сейфі було кілька товстих папок, зо два десятки оптичних дисків, жменя флешок і два ноутбуки.

- Оце і все з тої купи, що була в підвалі?
- Я ж взяв лише дещо, щоб подивитись,- ніби виправдовуючись сказав Макс.
- А як це працює, як його ввімкнути?- Дая кивнула на ноутбуки.
Ноутбуки не вмикались. Напевне здохли акумулятори, а блоків живлення від мережі при них не було.
- Ну, щось придумаємо, може в підвалі щось знайдеться,- сказав батько,- ти можеш поки-що папери подивитись, а я піду в оранжереї попрацюю.

Дая сіла в крісло, і почала розглядати замусолені папери, беручи їх кінчиками пальців. Акуратністю Анатоль не страждав. Крім записів на паперах були сліди чаю, вівсянки, жирної сковорідки, кавуна, помідорів, кислот, на них паяли, свердлили, пиляли... Та й самі записи були різними пастами, олівцями, фломастерами. Деякі вицвіли і були майже непомітні, інші порозпливались в чорнильні плями, поперек одних записів були інші, іншими кольорами...

Деякі записи починались акуратно, розбірливим почерком, але це було ненадовго, далі все збивалось в  безсистемну мішанину якихось малюнків, формул, схем, графіків, параметрів мікросхем, слідів від чаю і каніфолі, і було ясно, що все це з’явилось на цьому аркуші не тому, що було по темі, заявленій на початку, а тому, що цей аркуш попався по своїй необережності Анатолю під руку в даний момент.

"І що я тут хочу знайти?"- рівень ентузіазму в Даї впав до критичного."Може, його не випадково відраховували з університетів і садили в психушку? Та й на роботі якійсь він довго не затримувався".
Іншим разом Дая не стала б ритись в цьому смітті і забула б про нього. Вона вже розуміла батька, що за тридцять років так і не зібрався подивитись ці записи.

Але в неї було якесь сильне внутрішнє відчуття, що сни про діда не випадкові, що це якась підказка, та й останні події в її житті, що привели її врешті-решт сюди теж не випадковість, що все це має якийсь сенс, хоч і незрозуміло поки-що в чому він. Тож Дая кілька разів глибоко вдихнула і різко видихнула для мобілізації сил і почала гортати записи. 

Почала з найтовстішої папки - "Різні технології". Читала лише заголовки, чи місця тексту, написані розбірливим почерком.
Генератори високої напруги... Магніто-розрядний вакуумний насос... Візуалізуючий електрод-електрометр для візуалізації слабких струмів і потенціалів в біообєктах... Об’ємні фігури, що складаються в площину для безмасляних високовакуумних насосів з фторопластової плівки... Високотемпературні печі... Карбонізація віскози, вугле-композити... Нанесення захисного шару нітриду алюмінію на вольфрам... Надпровідний квантовий інтерферометр... Скануючий СКВІД мікроскоп... Голограми на біхромованій желатині... Матриця джозефсонівських тунельних переходів для візуалізації надслабких магнітних полів... Станочки для електрохімічної і електроіскрової обробки... Іонне напилення... 

В Даї зарябіло в очах від одних лише назв. Вона встала і вийшла на вулицю. Був теплий осінній день.
- О боги, за що мені такі муки!- підняла руки і голову вгору. Погляд впав на грушу. "Ага, от і компенсація за мої страждання"- вона зірвала кілька груш, одну з’їла зразу, інші взяла з собою і приречено пішла в кабінет. 

Відкрила папку "Біо" і почала читати.
"Рослини паразити... повитиця... будемо живити не з рослини, а з пористих трубочок. Щоб не розводились бактерії - по одній трубочці подаємо цукор, а по іншій мінеральні солі... прививаємо квіткову бруньку полуниці... Підібрати умови і концентрації фітогормонів для вирощування квіткових бруньок в склянці... ауксини... цитокініни... гібереліни... абсцизова кислота... етилен... брисиностероїди... градієнти концентрацій в агар-агарі... фітохром... яровизація холодом... КВЧ-стимуляція... Полуниці взимку... качан кукурудзи замочуємо для проростання, в кожну зернинку бруньку квітки полуниці... фітогормони подаємо через центральну частину качана...

Генетичні модифікації... доставка ДНК через Ті-плазміду Агробактерії  пухлинотворної...  Експрес-аналіз ДНК... протягуємо ДНК через рідкокристалічну мембрану, кожен нуклеотид має свій спектр відхилення мембрани... силовий і тунельний мікроскоп... мікроманіпулятори... кварц... п’єзокераміка... прецизійні операційні підсилювачі, ЦАП, АЦП... розрізання ДНК на куски... електрофорезне розділення, малі куски проходять через мембрану першими, великі останніми... програма для встановлення послідовності всієї нитки ДНК враховуючи спільні частини різних кусків...