Розділ 2

Влад

На завтра знову заплановане побачення батьків з новою дівчиною. Так кожного разу після розриву з так званою нареченою. Але мені байдуже всі вони одинакові тільки хочуть грошей, а я на даний момент не планую будувати серйозні відносини. Тому поїхав розважатись до клубу. Я найзятіший холостяк і король ночі, що хочу — те роблю.

Трішки про мене. 
Я Савчук Влад мені 22 роки. Навчаюсь в університеті економіки та бізнесу. Також в мене статус популярного хлопця серед дівчат і хлопців. Звісно ж маю найкращих друзів - Даня і Ваня брати близнюки.

Тепер перейдемо до моєї сім'ї. Батько Степан - Бізнес-Men з великої літери, а мама Наталі - бізнес-Women. Вони заправляють компанією "FM", де виробляють різні парфуми, а я звісно лице їхньої компанії.
*****
Проснувся з самого ранку. Біля мене спала якась дівчина, яку я навіть не пам'ятаю. Голова розривається від болю після вчорашнього вечора. А сьогодні,ще побачення! На стіл поклав пару соток і поглянув на годинник все таки спізнююсь. Це завжди так.

Сьогодні ще й дощ, погода виявилася не на моїй стороні. Я швидко прийняв душ, одягнув кофейного коліру рубашку та темні джинси, поправив свою зачіску і посміхнувся собі.

— Який я все таки красень, - промовив я своєму відображенню і вийшов з будинку.

Сів у свою чорну лялечку і підав газу. Минаючи київські вулиці, які омивалися краплями дощу я поспішав на зустріч. Їхав на великій швидкості тому, що я сильно спізнювався. Та й часу не було пропускати постороню машину. Я проїхав повз автівки і на когось полетіли бризги калюжі. Ох напевно в неї також день не вдався, посміхнувшись поїхав далі.

Нарешті прибув до того клятого ресторану. Батьки б хоч ресторан змінили, а то всі зустрічі відбуваються тільки тут. Зайшовши я побачив, що моя родина тихенько снідала, а дівчина попивала червоного винця з бокала.

— Доброго... - навіть не встиг прививітатись і вже почалось.

— Ти запізнився, - спокійно перебив мене батько. — Скільки можна?- наколов на виделку кусочок креветки.

— Я...- і тут він знову мене перебив, це така в нього звичка.

— Ти тільки подивись на нього, синє як...- почервонів він від злості, але тут його заспокоїла мама.

— Сину знайомся - це Олівія, - я поглянув на дівчину з великими губами.

— Владислав, - відповів їй і спокійно сів за стіл.

— Приємно познайомитись, - посміхнулась вона, а я скривився.

— Так, Олівія скільки тобі років?- задав питання після довгої тиші.

— Неможна в дівчини питати це так прямо.- гарнула матуся.

— Все нормально. Мені двадцять шість, - йопарасете, батьки мої золоті Ви знущаєтесь? Чи Ви напевно позолочені?

— Ясно. Чим займаєшся? - вона то не погана, як дівчина на одну ніч, але для стосунків то не в моєму смаку.

Ця тьотя розповідала, що працює у якісь фірмі, але то мене не цікавило. Я переписувався з друзями. Вони сказали,  що в четвер здають вступні екзамени і буде багато красивих дівчат. А ми як третій курс будемо проводити екскурсію і слідкувати за дисципліною.  

— То, що? - батько спитав мене після завершення сніданку.

— Що? А..ні вона мені не підходить,- відповів я, а вона надула свої губи. — Я люблю натуральних і прекрасних дівчат. А не силіконовох Барбі.

Висказав я і пішов на вихід. Мені було байдуже про що вони подумають. Ну не хочу я, ще не настав той час. Батьки не розуміють цього і нехочуть зрозуміти. 
Поїхав я додому прийняв душ і засняв пару відео в ТікТок. Потом заїхав до Бразерс - так я називаю братів близнюків.

— Привіт броо! - крикнув Даня, який недавно повернувся з Чернівців.

— Як твоє побачення?- кинув запитання Ваня.

— Привіт! Та баба не погана, но їй 26 років. І саме бридке, що вона вся із силікона! А це не в моєму смаку. І головне сидить ніби її бджоли покусали, з тими губами і дивиться на мене.

— Ха-хах, вмієш ти підняти настрій! - почав сміятись Даня.

— Слухай як там Чернівці? Я давненько туди не їздив, - поглянув на нього з цікавістю.

— Я думав, що буде скучно, но зустрів одну дівчину. Вона продавала продукти і мені вона сподобалась відразу, чекай як її там Поліна?! - похвалився друг і широко посміхнувся.— Та ще такий масаж зробила просто Ммм..

— Ти ба, нам не покликав! - крикнув я.

— А що тут розповідати!? Що вона гарна дівчина і... До речі я зробив так як вона рекомендувала. - приніс якісь бутерброди і збоку на тарілці лежала зелена цибуля.

— Це що? - запитав я.

— Вона сказала мастити на хліб сметану, посипати зверху сіль і закусити все цибулькою, - промовив Даня, а ми з в
Ваньком переглягулись. Я вирішив спробували, Ваня зразу відкинув, а я їв так що аж за вухами тріщало.

— Ммм.. Як смачно. - промовив я.

— Так це справді чудово! До речі ходімо сьогодні в клуб. - Даня підкинув прекрасну ідею, но Ваня нагадав, що в четвер ми проводимо екскурсію!

— Ок тоді будемо грати приставку. Хтось замовте піцу! - гукну я а Ваня кивнув та пішов на кухню.

Вони хоч близнюки, але характер в них різний. Даня любить двіж- паріж і завжди підкатує до всіх дівчат, в будь-якій ситуації, також любить посміхатись і просто радіє життю.

Ваня більш спокійна людина, меломан і романтик, але це він такий коли не під градусом. А там, ну просто відривається на повну. 
Постійно тусуємо разом, що в університеті так і в житті. Нас навіть прозвали - "Шалена трійця". Був ще четвертий, но він нас зрадив. Просто криса завелась - ну типу розповів усім, що, де, коли. Ви напевно знаєте таке шоу, ось він його пограв і програв.

— Та ну Влад, скільки можна вигравати!? - крикнув Даня і нервово відкусив шматок піци.

— Я тобі казав, що я переможець по життю! - промовив я і почав сміятись. 
А Ваня тихенько сидить і з кимось чи то переписується чи то грає ігри.

— Вано, кому ти там величезний роман строчиш? - запитав Даня, а я почав сміятись.

— Я незнаю, в анонім чат комусь написав і попався дуже крутий співрозмовник, - признався він, з якоюсь усмішкою на лиці. — До речі.. - підійшов до холодильника. — Кому пива? - гукнув Ваньок і потрусив бляшанками, а ми підбігли до нього.