Глава 3

Але ніхто крім мене не знає що якщо в стелажах поміняти місцями підручник із зіллєваріння та книгу казок то відкриється потаємний хід. 

Сама кімната невелика та вся заставлена книгами про які мамі краще не знати. Тут ж підручники з історії магії, зіллєваріння та смертельний отрав, темної магії та первородної. А посеред схованки був казан який часто кипів через те що в ньому варили

А поки я взяла плед і помаленьку щоб нічого не впустити полізла на дах. Там у мене була схованка до якої я часто прибігла коли мені було самотньо, або коли хотілося побути на самоті. Звідти відкривається чудовий вид на наше місто та на ліс. А також там чудово сидіти коли саме заходить сонце.

Дивитися на захід - одне з найкращих і найулюбленіших моїх занять. Тому зараз зробивши кілька підходів, але все ж я занесла всі речі туди. Сьогодні вечір був прохолодний тому одіялко точно не завадить. 

Червоний диск сонця повільно рухався вниз, частково ховаючись уже в гіллі дерев, а останнє проміння мягко пестило обличчя.

- Як же все-таки добре

Це місце завжди може мене відволікти від поганих думок та тут я себе відчуваю насправді щасливою. Ще один факт,що також мене радує так це те що крім мене сюди ніхто навіть не додумається полізти, а якщо стояти на землі і дивитися вгору то мене також не буде видно, адже вікна мене затуляють.

Вдосталь намилувавшись місцем і відпочивши я вже хотіла злізати, але мою увагу привернула дивна цятка на фоні сонця, яка приближалася до будинку. Скоро можна було побачити, що це летів якийсь птах кольору сонця та вогню.  

"Може це фенікс? Але звідки він тут міг з'явитися? Вони всі уже давно вимерли"

Але так, це був саме фенікс.

Жовто-червоний птах, гарячий наче вогонь і сяючий наче сонце. І летів він з великою швидкістю тримаючи маршрут прямо на наш будинок. Навіть не спиняючи ходу 

Але летів птах довго, але біля самого вже будинку спинився і залетів у відчинене вікно

"Може мені спуститися вниз?"

Але спускатися не довелося, адже птах сам вилетів із будинку і почав літати над будинком роблячи кола. Коли він все ж побачив мене то стрілою спустився вниз саме на те місце де я сиділа. Зблизька можна було розглянути краще птаха.

Дзьоб міцний, як у орла, так само і смертоносні кігті. Але саме красивіше - так це пір'я, кожна пір'їнка наче сяяла з середини і торкнувшись до них можна було відчути тепло на своїй руці. 

Птах наче відчув, що я хочу його погладити і дозволив це зробити.

Оперення в фенікса м'яке, наче у кота і дуже тепле. Та й птаху сподобалось що я його погладила.

Добре що моя схованка біля вікна моєї кімнати і ще добре, що в мене гарний слух. Адже в мою кімнату хтось наближався і згодом почулося стукання.

Нашвидкоруч прийшлося збирати все і залізти до себе в кімнату. Птах наче зрозумівши мої наміри схопив кігтями плед і поніс в кімнату, за що я йому напевно буду вдячна аж до смерті. Як тільки я спустилася на коврик із-за дверей почувся голос слуги

- Міс Карлі, ваша мама хоче вас бачити.

- Уже іду - довелося весь цей безлад сховати у шафу і вийти з лицем, що нічого не трапилося.

Фенікс не захотів залишати мене без нагляду тому вмостившись на моєму плечі, він лише оглядав все довкола.

Мама була в тій самій кімнаті , в якій я її залишила. Була лише одна відмінність, так це те,.що вікно було відчинене, а на столі була її сова та якась дивна сяюча куля. Світилася вона яскравим світло-блакитним кольором. 

- О, я бачу Фоукс тебе знайшов

- Угу, він сам прилетів до мене. І до речі, а чому ти мене кликала - так, так, тактовності чи стриманості я зовсім не знаю

- Якщо говорити коротко і ясно, то після нашої з тобою розмови я написала лист директору школи. А сфінкс це якраз і його птах приніс цю сферу, по якій я порозмовляла з директором, тож.... ти будеш навчатися в Хоґвортсі, на третьому курсі 

- На третьому? 

- Так, тобі потрібно буде приїхати ще за два тижні до початку навчання і здати деякі екзамени які визначать твою підготовку і знання, так що можеш навчатися як і на першому, так і на третьому чи четвертому курсі