Глава 8

— Знаешь... Правда — вещь субъективная. Все видят ее по-разному, как и меня... Это удобно.
— Тяжко так жить.
— Это способ не умереть...

Первый мститель: Другая война

Прокинулася ввечері.  Щось не так. Опинилася я не у Дубі, а на вулиці. До мене з криками бігли хлопці.

- Ну слава Богу! А то ми вже переживали! - Лін мене обняв ледве не придушивши.

-Тихо, спокійно! - сказала Я. - Чого ви такі знервовані?

Хлопці перезирнулися.

-Пам'ятаєш, як ми будували для твої однокласників житло...

- Ну?

-Ми жили в Дубі Всевишньому...

-Інструменти ми ховали у потайному місці, щоб ніхто не знайшов.

-Ііі?

-Їх знайшли!

-Хто?

-Однокласники! Більше нікому.

- Так вони ще захопили і Дуб...

-Добре, що Мей почув їхню розмову...

-А де ви жили?

- Ми з минулих будівель зібрали залишки інструментів і матеріалів і збудували Повітряний Будинок.

-Круто! Покажите?

                            *           *            *

Це сталося на наступний день, після розмови, підслуханої Меєм.

Антоніо сидів біля моря на причалі, ноги були погружені у воду. Хлопець думав про щось своє.

Аж тут підбігає Жека і починає щось швидко говорити.

-Заспокойся! І повтори розбірливо!

-Я дізнався, хто побудував нам прихисток?

-І хто ж? - зацікавився Антоніо.

-Здогадайся! Хто з'являється на острові такий весь поважний на вид. З нами не розмовляє, наче ми ніхто. Згодом приводить хлопців.

- Це все влаштувала Ро? - сказав в шоці Антон.

-Вона. Така одинока, а така сильна.

-Ро не знає з ким зв'язалася! Вона...

Та не встиг він продовжити свою думку, як навкруги з'явився туман, який змусив друзів ближче стати один до одного. Туман створив коло, став криваво-червоним. З нього вийшли 2 чоловіків у білих плащах з білими бородами. 

-Знімай маску! Тут свої люди! - промовив один і одним махом скинув з себе ангельську подобу.

Інший зробив теж саме.

- Мене звати Джей, його Джон, - чоловік показав на іншого, - І ми з радістю допоможемо виконати вами задумане.

-А звідки ви знаєте, що ми задумали? - з підозрою промовив Антоніо.

- Ми все знаємо, бо ми є демонами 5 категорії. Найсильніші, найвпливовіші, наймогутніші! Тільки "Най".

Чоловіки зняли капішони. Плащі в них були насиченого червоного кольору. Перед очима відкрився страшний вид. В них не було шкіри, бо видно сухожилля, судини, артерії і вени. Червоне як жар-вогонь випало з плащів. Це було волосся - довге закінчене, воно виблискувало на сонці і притягувало людей. Такого ж кольору були і бороди. Очей не було. Роги на голові, наче антени, хоча і короткі лякати всіх.

-Для першого разу достатньо! - промовив Джон.

-Давай перетворимося на них подібних.

Вмить і тіло затягнулося шкірою, волосся перетворилося в дреди, з'явилися очі кривавого кольору, нігті на ногах і руках. Демон стали схожі на людей. Плащі зникли. Чоловіки були одягнені у костюми.

- Ми не хочемо вас лякати, проте ми всі зараз по одну сторону війни.

- Ви хочете прибрати одну людину, ми хочемо теж її знищити. Чому нам не стати союзниками?

-Давайте домовимося: ви прибираєте людину, ми взамін на це дамо вам силу. Так що згодні?

Женя насупився. Це було водночас і спокусливо, але і страшно. Мар в роздумах дивилася на землю, лише Антоніо впевнено дивився в очі демонів.

- Ми всі згодні!

-Добре! Я бачу у тебе задатки лідера! - промовив Джей. Антоніо лише посерйознішав. Демони переглянулися. Вони наче подумки вирішували, кому яку силу дати.

-Ось ваша сила:

•Антоніо отримує силу погляду. На кого ти не глянеш будь-який твій наказ буде виконуватися незалежно від протестувань. Якщо наказ не буде виконано то ти може поглядом робити людині боляче.

•Мар буде читати думки. Всі найтаємничніші і найнесподіваніші бажання. А також зможе з нами спілкуватися і викликати.

•Жека буде перевертнем, вовкодавом. Ти зможеш перетворюватися у вовка по своєму бажанню. У тебе буде досконалий нюх, щоб знайти сліди, чи людину по запаху. Думаю це тобі надалі знадобиться.

Всім сили сподобалися. Тепер Антоніо ще впевненіше подивився на демонів і сказав:

-Кого нам треба прибрати?

-Дівчину, років 17, коротке різнокольорове темне волосся, не висока, зелені очі, боїться людей, завжди шукає пригоди на свою голову.

-Хоча точніше вони її шукають! - добавив Джей.

- Ну можете зіпсувати вигляд і тим чотирьом хлопцям.

-Приступайте! Та не забувайте наш договір.

З цими словами демон накинули плащі і розчинилися в тумані. Туман теж зник.

-Завжди знав, що я вищий за інших і те що всі неприхильно повинні мене слухатися.

З цими словами він подивився на леонарда, який прогулювався по лісу недалеко від них.

-З'їж мавпу! - наказав Антоніо. Маша з цікавістю на нього подивилася.

Проте леопард мавпу їсти не хотів. Схоже на те, що він був не голодний і те, що в його раціон ці тварини не входили.

-Не хочеш значить! - розгнівався хлопець і з викликом подивився на звіра.

Леонард побачивши розгнівані очі опустив голову, а згодом повернувся і почав невдоволено кричати і ричати від болю.

- Все досить! - промовила Мар. - Я бачу тобі приносить задоволення робити людям боляче. Надіюсь, ти мені такого не зробиш.

-Звичайно, ні. - Антоніо зробив крок до дівчини. Мар відступила. Проте юнак обійняв її і поцілував її в губи. - Тебе, ніколи. Але якщо хтось тебе образити, то я...

-Якщо ви не забули у нас є завдання! - сказав Жека.

-І то вірно! - добавила Мар.

- Ну що ж, - твердо відповів Антоніо, - І кого там треба прибрати?

Але всі знали одне: десь тут на острові є дівчина, яка заважає демонам і псує життя однокласникам. Тому вони залучають більше народу і вже згодом підуть воювати за місце під сонцем. І вони точно знають, кого ті двоє мали на увазі.