Зіркова магія. Перша місія.

Глава 11

А з нього таки вийшла людина. І не повернулася.

Андрій Крижанівський

Богатирі сиділи в будинки і думу думали. Але ні, то були не богатирі, а вже відома нам трійця, яка за весь цей час встигла наробити і зробити такого... та зараз вони придумували наступний план.

-Ро у нас в руках, що будемо робити далі? - промовив зі столу Жека, який щось малював на папері.

-Поки не знаю. -відповів Антоніо.

-У нас же є завдання - прибрати її. А все що ми зробили це лише схопили дівчину і заперли у в'язниці. Це теж досягнення, але все ж.

- Слухай, ми розробляємо план. Чого ти до неї прикопався. До тогож, у неї звідкись взялася сила, І цього я не знаю. 

- Треба спитати у демонів, - запропонував Жека, - через Мар.

-Точно!

Але шукати Мар не прийшлось, вона сама прийшла. Вся в синяках і подряпинах, але задоволена.

- Ну що? Чого розкисли? Є ідеї?

-Терміново зв'яжися з демонами. - сказав Антон.

-Слухайте, я вам що телефон, щоб зв'язуватися? - промовила незадоволена дівчина, але побачивши незадоволений погляд командира, лише важко ковтнула і добавила. - Та все, все викликаю.

З'явився туман і з нього вийшли демони. Цього разу вони не були прямо справжніми демонами, яких їх бачили першого разу. Вони були більш схожі на людей.

-Які новини? - посміхнувся Джей.

- Ми зловили дівчину, проте у неї є якісь сили. Вона кидалася в нас голубими кулями. Є ранені. Ви нічого не говорили про сили. - промовив Антоніо.

Демони перезирнулися.

- Ми не говорили, бо самі не знали. Так у неї є дар. Проклята Таємниця Оба. - розсердився Джон.

-Що за Таємниця Оба? - розгублено пролепотів Жека.

-Вам ще рано про неї знати. А де зараз Ро? - запитав один із демонів.

- У в'язниці. - вирішила подати голос Мар.  - З нею ще один в'язень - один з її чотирьох друзів.

-Чудово, чудово... - розмовляючи наче сам з собою сказав Джей.

-Ведіть до неї! - показав рукою на одну з дверей Джон. А потім додав, звертаючись до Жеки. - А ти краще перетворися.  У вовкоподібному вигляді ти нам більше знадобишся, ніж у людському.

Може це було і сказано і образливо, але Жека без образ перетворився.

Капітан повів у в'язницю, де вже там, відкрив міні-двадцята і показав Ро. Лін спав, в деякому випадку всім так здавалося, лише Ро сіла в позі лотоса. Згодом вона озирнулася  по сторонах і зникла.

- Ви не хвилюється! В цій ситуації вона в нас під контролем.

-Є план! Антоніо йди, будеш "прикрашати" красу Ліну, Мар і Жека підуть зі мною, будемо шукати думками і нюхом Мея, Стоуна і Ерні. - добавив Джей.

-Будемо Шерлоками Холмсами? - дівчина огризнулася на це.

-Скоріше за все, вбивцями, - посміхнувся їх Джей.

Тим часом близнюки сиділи у Вітальні в Повітряному Будинку і грали в карти. Так вони заспокоювалися.

-Я ж бачив в тебе був туз, навіщо ти відбився козирем? - обурився Мей.

-Ага, щоб ти мені ще підкинув два... - хлопець заперечив і відпив вина. Схоже що ситуація правда була неспокійна, що брати випивати алкоголь. 

З під дерев визирнуло сонце. Наступив новий день. Ніхто з хлопців так і зімкнув очей. Та зараз брати чекали Ерні, який побіг розміщувати ситуацію. Тому щоб себе заспокоїти, хлопці забігли у Велику Кімнату Стравоходу взяли їжу та питво( і вина теж), сходити в душ і зараз сиділи і грали в карти. 

Почулося шуркотіння, а згодом з'явився і сам Ерні. Хлопець шукав Ліна і Ро в надії на те, що вони ще живі і їх можна визволити. Під очима Ера лягли темні тіні, сон так і кликав до себе у ліжко. Жовта волосся, яке неохайно лежало на голові, створювало безпорядок. Видовжене обличчя, карі очі, радісний погляд говорило про те, що ще не все так безнадійно. Юнак був без футболки, його мускулистий торс вже засумував за спортом, та пригода для нього уже була спортом. Ер тримав її в руках.

Мей повернув голову, відкриваючись від карт, І запитав:

-Знайшов?

Ер підійшов до пляшки вина налив собі повний стакан, повністю його випив, а вже потім сказав.

-Так, я знайшов Ліна. Хотів з ним поспілкуватися, але мене засікли, довелося змототати вудочки.

Живий? - промовив Стоун.

--Живий.

-А Ро? Її знайшов?

-По жестах Ліна я зрозумів, що типу її теж зловили і вони разом в камері. Хоча її в той момент я не бачив. Напевно переговори ведуть.

                               *         *           * 

-І де ж ці хлоп'ята подівались? - крутячись навколо себе і дивлячись в різні сторони промовив Джей.

Мар намагалася зловити звуки їхніх думок, Жека бігав у різні сторони, щось винюхував, стрибав і скучив. Проте через деякий час зупинилася Мар, видно що вона щось почула. Згодом за нею і Жека.

-Де ви мої живісінькі людоньки? - сказав Джей. - Я все одно вас знайду, де б ви не були.

Вовк проричав і побіг до дерева, за ним вслід й інші.

-Здається наше логово знайшли! - шепотом промовив Мей. - Слухай! - звернувся він до Ера. - А ну постріляй з рогатки, як ти робив минулого разу.  

Ер лише посміхнувся і з під подушки витягнув ще дві рогатки.

-Втрьох ми сильніші! - сказав він і протягнув рогатки очманілим друзям. Ті лише злобно посміхнулися.

- Ну зараз відірвемося по-повному! - посміхнувся гнівно Стоун.

Стрільба почалася. Вовк до цього був не готовий і згрібши свої лапи помчав навтіки.

-Спасайтесь! Рятуйте!

- Так тебе рятувати, чи нам спасатись? - запитала здивовано Мар.

-Краще й те й інше... - промямлив вовк і впав. Бідній, напевно боляче.

Згодом настав другий раунд, І знову полетіли спочатку камні, а згодом я ножі.

-Вони точно божевільні! - промовила злякано Мар.

Джей лише посміхнувся і, провівши руками навколо себе, утворив невидимий купол. Все що долітало до купола, падало біля нього на землю. Згодом стрільба закінчилася.

-Що позакінчувалася зброя? Невелике діло стріляти з рогатки. - фиркнув Джей. - Ви обдумаєте  звідео накинутися? Так знайти, нас (демонів) не можна вбити, а можна лише знищити. І то до речі вам треба Ро, яка зараз у нас.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше