Глава 17

Примечание автора: это вымышленная история. Любое сходство с реальными лицами, ныне здравствующими или покойными, является случайным. ..... Особенно с тобой, Джени Бэкмен. Сука.

500 дней Лета

Мей і Стоун

Близнюки вже такого наслухались і подивитись, що здивувати їх було дуже важко. Тому ця розповідь Ро про ангела і зірку не сильно приголомшила. Ну в плані тому дивно, що вона може переміщатися на такі великі відстані, і ще бути невидимою, а тут ще і магія. От здається все очевидно. Тому пояснення дівчини лише підтвердили підозри братів.

Вони нікуди не спішили, як от Лін і Ер. Тому хлопці вирішили прогулятися. Антоніо, Мар і Жека теж довго не стояли, тому згодом теж це зборисько покинули. 

Мей і Стоун були специфічними братами, що вони не раз доводили. Невгамовні клоуни, як їх називав Лін. Вони вже близько сотні разів чуть не зірвали школу, близько десяток разів ледве не знесли університет. Дивно, що їх ще не вигнали. Брати ще з початку знали ким вони хочуть бути - акторами. А ким ще як не ними. З їхньою харизмою це було легко. Вони ставали душою будь-якої компанії, бо могли розвеселити всіх навіть своєю появою. 

Лін тонко відчував людей. Як ніхто, розумів, що їм треба. Тому нерідко він ставав заспокійливим для близнят, коли в тим ставалася істерика від сміху. Хлопець навчався на психолога.

Ер постійно ліз в бійку. Тому завжди приходив з синяками. Його невгамовний характер знали всі. Проте своєю божевільністю все одно перемагали близнята. Ерні ніколи не був тихим, проте в необхідні моменти міг бути мишкою. Може тому він хотів стати воєнним. Захищати рідну країну, і одночасно можна комусь надрати зад. Чи це не є однією з мрій Ера! 

Та зараз брати не знали що робити. Вони прогулювалися по лісу.

-А чого дерева такі замучені? - раптово промовив Мей. І згодом почув відповідь на своє запитання. Недалеко від них закричав Ерні, і хлопці відійшовши ближче,  і побачили Ерні, який бив дерево.

- Ну якщо випустити пар дерево як боксерська груша не є зручним. - зауважив Стоун.

-Бідна рослина! - зітхнув Мей.

Хлопці сіли на землю і ще хвилин 15 спостерігали за тим, як біситься їхній друг. Підходити до нього було дуже небезпечним, а то бач і їм по голові дасть. Краще посидіти в сторонці і за цим всім спостерігати. Чим вони власне вони і займалися. 

Коли Ерні пішов, Мей сказав:

-Слухай, брате, я їсти хочу!

-Я теж.

-Пішли десь перекусимо!

Близнята попрямували у Велику Кімнату Стравоходу. Нікого там не було. Тому хлопуі сміливо рушили до їжі  Наклавши собі у тарілки гору всього смачного, юнаки розвалилися на стільцях.

-Давно я так не їв! - сказав Мей.

-Не нажирайся так, а то щоки луснуть. - Стоун надув щоки. - Ти як ховрашок. Нажрався і чекаєш, поки в роті все перетравиться.

-Та ну тебе! Дай спокійно поїсти.

-Не дам. - посерйознішав Стоун. - Тут Антоніо.

Хлопці сиділи за столом один напроти одного. Тому Мей і не побачив Антоніо. Але той їх побачив. Хлопець був сам без Мар і Жеки. Від рішучим кроком попрямував до братів.

- Ти тільки спокійно... - сказав Стоун.

-Будеш тут спокійним, коли твого друга ледве не прикінчили, і самих теж...

Але командир як ні в чому не бувало підійшов до них і запитав:

-До вас можна сісти?

-Слухай, тут місця багато, йти собі куди йшов! - розійшовся Мей.

-Якраз до вас йшов. Я хочу вибачитися за все.

-За все? За те ледве не вбив Ліна, не угробив нас самих, познущався над Ро... - не зупинявся Мей.

-Слухайте, визнаю, всі ми помиляємося. Всі ми не без гріха. Я караю себе за те що вийшло. Особливо той договір. Я такий дурень! - хлопець сів біля Мея, відклав піднос і вхопився за голову. - Я зробив дуже жахливу помилку!

-І яку ж помилку? - запитав співчутливо Стоун.

-Я заключив договір з демонами. - зізнався той.

-Я давно знав, що однокласники Ро прибамбахані, але щоб настільки! - промовив Стоун.

-Типу вони просять когось вбити, а взамін наділяють вам різними силами? - байдуже сказав Мей.

- Так.

-Дай згадаю, когось вбити вони мали на увазі Ро і нас?

-Ро вбити, а вас прибрати з шляху. - виправив Антоніо.

-Все одно нічого не міняє. - заключив Стоун.

-І що ти думаєш робити? - запитав Мей.

-Хочу попросити у вас та інших хлопців пробачення.

-Тільки про Ро не забудь. Мені здається, їй зараз найскладніше. - відказав Мей.

Близнюки пошепталися, а потім промовили.

-Ми даємо тобі шанс. Щоб все виправити. Тільки я не думаю, що демони будуть у захваті, коли цю новину почуть.

-Я впевнений, що вони про це не дізнаються.

Настала тиша. Антоніо придвинув до себе піднос і почав їсти, брати продовжити вечеряти. Чим далі тим веселіший день! 

Згодом Антоніо покинув їдальню і Мей промовив:

-Чомусь жареним пахне!

-Згоден. Дивно все це. Подивимося, що буде далі. Пригоди продовжуються. Наївшись хлопці вийшли на вулицю. Дощ ще йшов. Юнаки вирішили перевдягнутися. А потім в них з'явилася геніальна ідея. А чого б не посидіти у ванні! Тому забравши всі необхідні вони попрямували у ванні. Дві сусідські. Стін як таких товстим не було, тому почути можна було один одного.

-Слухай, - затягнув Стоун, - давай заспіваємо.

-А давай.

-Tonight, we are young
So let's set the world on fire
We can burn brighter than the sun. - заспівали хлопці

-Ні, давай краще цю... - запропонував Мей. - 

It's been a really really messed up week
Seven days of torture, seven days of bitter
And my girlfriend went and cheated on me
She's a California dime but it's time for me to quit her

La la la, whatever, la la la,
It doesn't matter, la la la, oh well, la la la

We're going at it tonight tonight
There's a party on the rooftop top of the world
Tonight tonight and we're dancing on the edge of the Hollywood sign
I don't know if I'll make it but watch how good I'll fake it
It's all right, all right, tonight, tonight