2%

Дорога до Халкіди, столиці острова, здалася Оленці занадто довгою і порівняно з розмовою в Еретрії навіть не цікавою. Все миготіло у підсвідомості – шлюбні контракти, кішки, кава, дитячі фото Михеля і ... Костас поруч з ним! Серце знову тьохнуло - як там Костас? Шкода, що в Оленки - кнопковий мобільник. Смартфон вона не носила принципово - навіщо? Щоб гроші зняли? Або стежили за нею? Але сьогодні Оленка вперше у житті пошкодувала своєї архаїчності - якби у неї був смартфон, вона б давно подивилася запити  у друзі на Фейсбуці, адже Костас обіцяв їй відгукнутися, а вона - написати, як доїхала ...

- Ось і наш готель, - поважно вказала рукою Софія у бік великої модерної будівлі.

Мармуровий хол відчутно рятував у літню спеку. Дівчина на рецепції привіталась із ними, як тільки подолали пальмову алею.

- Це - наша гостя, Елені Драгоманова з України. Вона буде тут декілька днів. Еленіца, тобі обід в номер або на терасу? - запитав Такіс.

- Ні-ні, дякую, - Оленка навіть не очікувала такого сервісу.

- Давай, а то зовсім зійдеш нанівець, - Такіс був наполегливим.

- Тоді мені - грецький салат і фреш на терасу! А взагалі-то я б поспала до вечора, - несміливо буркнула Оленка, заповнивши анкету мешканця.

- Еленіца, що це? - Такіс тицьнув у заповнену анкету гостя. Оленка не відразу зрозуміла, чого бракує.

- Рік народження - 1974? – Такіс здивовано витріщив очі.

Саме в цей момент Оленка згадала, що багато років тому, коли їй видавали перший закордонний паспорт, в міліції закінчувався картридж, і четвірка вийшла затертою, зовсім як дев'ятка. Навіть досвідчене око професіонала не одразу визначить, що за цифра тут мається на увазі. А після поїздок до Греції Оленці на вигляд давали лише 30 років, не більше! Тому сприяла грецька оливкова косметика і ... непередаваний комфорт, якого Елені ніколи не відчувала у себе на батьківщині, і не тільки через Чорнобиль.

-Так, я народилася в 1974 році, - спокійно відповіла Оленка.

- Філіп казав - в 1979, - розгублено вимовив Такіс. Софія знову полізла за щигарками.

«Чи не збиралися мене посватати? А зараз тема відпала: я - прострочений товар! Ох, вже цей кругообіг інформації в природі - Філіп передав навіть дані мого старого закордонного паспорта », - стало трохи смішно, і щоб перевести розмову, Оленка повідомила Такісу, користуючись відсутністю рецепціоністки:

- Це в старому паспорті картридж розмазався - тепер уже повний порядок, можете бути впевнені! До речі, якщо у Тетяни з собою український паспорт, є сенс прямо там і подивитися графу щодо її дітей? Це значно надійніше і дешевше, ніж бігати по різних службах.

- Ми бачили тільки один її паспорт – міжнародну пластикову картку, там ні про яких дітей не написано, - сказали Такіс і Софія в один голос.

- А треба попросити паперовий український - там все враховано, на одній з останніх сторінок, - порадила Оленка.

Такіс мовчав. Софія набрала повітря у груди і, нарешті, промовила:

- Тетяні не обов'язково знати про наші сумніви, і тебе попросимо - не говори їй поки що про контракт на співмешкання, добре? - змовницьки попросила вона.

- Мені відомо, що таке професійна таємниця, - посміхнулася Оленка.

- Дуже добре, дитинко! - прибадьорилась Софія. - Спасибі тобі! Тепер відпочинь після довгої подорожі. А увечері чим думаєш зайнятися?

У греків життя розпочинається тільки ввечері. І не дивно - багато хто із них працює буквально з ранку до пізнього вечора, до 21-22 годин як мінімум, і тільки ніч (як вони кажуть - «вечір») залишається на особисте життя. Саме вночі провадять бузуки - грецькі вечори з різними частуваннями, пригощаннями, живою музикою і танцями! Оленці доводилося відвідувати ці вечори, де сільські артисти співають краще за київських випускників консерваторії, тому що в Греції - висока конкуренція серед співаків, музикантів, а поети віршують вже більше 4000 років. І немає такого, щоб один співак диктував іншому умови! Хто подобається, до того на концерти і приходять, тобто - на бузуки!

- Увечері? - перепитала Оленка.

- Так, - підтвердила Софія. - Ми б хотіли запросити тебе на вечерю з «бузуки», якщо ти не проти. Міхель і Тетяна теж повинні бути, - вона перейшла на напівшепіт. - Ну а зараз - тебе на терасі чекає обід!

Аромат туї і троянд - апогей сієсти, легко і приємно дрімають туристи ... Після відпочинку в Греції не одразу звикаєш не спати опівдні!

Однак небо знову сіріло без натяку на дощ. Бджілки не кружляли. Оленка розбавила апельсиновий фреш водою і жадібно ковтнула. Апельсини в Греції падають мало не на голову - як у Києві каштани. А головне - абсолютно натуральні, непропшикані хімікатами, бери - не хочу, помаранчевий сік -  найароматніший і насичений!

Спекотно. Ком стискає груди, скільки б соку не випила. Може, запитати на рецепції доступ до комп'ютера? Але Оленка кілька разів змінювала пароль на Фейсбуці, і тепер заходить в свій екаунт тільки зі старенького домашнього комп'ютера. Як же вона зможе зламати пароль і ввійти в еккаунт з готельного компа? Правду кажучи, боялася собі зізнатися, що Костас вже ніколи не відгукнеться ... НІ КО ЛИ! Вона бачила його перший і останній раз у житті - справжнього, мужнього, трохи довірливого чоловіка, готового віддати життя заради порятунку зовсім невідомих йому людей, при цьому - дуже красивого.

Красиві чоловіки, на жаль, перевелися. Та й жінки теж - схоже, у краси вкрай мало шансів врятувати світ, як би їй цього не хотілося! Ще пару років тому український жіночий журнал надрукував фотографії відомих куртизанок, коханок імператорів та інших «фавориток» - які мимри, одна одної «привабливіша»! Через них володарі світу війни влаштовували? Бідний світ! Тільки на Жозефіну можна подивитися - віват, французька косметика! Сама Оленка в Україні ніколи не вважалася красунею - «мимра» за визначенням Ельвіри Феліксівни. До послуг сучасних мимр - і косметика, і пластична хірургія (якщо, звичайно, немає алергії на ці блага). Чоловікам складніше навести імідж, а головне - складніше обрати жінку, а не зручну дірку ... Всім є з ким спати, але немає з ким - жити! При цьому жіноча конкуренція надзвичайно жорстка, і Оленка з дитячих років відчувала себе аутсайдером у боротьбі за «жіноче щастя». Вона не могла кидати подружці недопалки в волосся «за те, що відбила хлопця», не здатна шантажувати чоловіків абортами або припирати їх до стінки всілякими батьківськими зв'язками. Тим більше, вона б не наважилася красти чоловіка у законної дружини, а батька - у дітей. Так і живе Оленка «пустоцвітом», як її «ласкаво» охрестила Маргарита Платонівна, чия доброта вб'є не тільки кішку. Звичайно, Оленці було шкода цю стареньку - її дочка Клео багато років тому полетіла в Америку «виключно заради продовження роду людського», залишивши одну з осіб цього роду - свою маму - самостійно піклуватися про власне існування, в спеку і кригу шкутильгати до хлібного магазину , тягати воду з колонки (бо вода з-під крана в Києві не придатна для пиття), витрушувати субсидії з держави ...