Обручка

У дверях з'явилися той самий мужик з дівчиною, яких Оленка бачила з балкона. Нічого собі - 46 років, а на вигляд - 64! Від перестановки доданків сума не змінюється, але іноді змінюється враження. Правильно кажуть, що в 20 років у тебе таке обличчя, як надала природа, в 30 - як ти зберіг себе сам, а в 40 - саме таке обличчя, на яке ти заслуговуєш. Але при цьому фотографія була і залишається великим мистецтвом не тільки ХХ, а й ХХ1 століття - перед Оленкою сидів, м'яко кажучи, не Нікос Вертіс. Чому ж він не успадкував красу своєї матері і витримку батька? Добре, що хоч шорти змінив на довгі штани - оголеність не завжди спокуслива!

А ось про його супутницю такого не скажеш - вона зашкалювала вогнедишною молодою енергією з-під золотистої вечірньої сукні на тонких бретелях. Енергія молодості, яскраво висвітлене волосся, блискучий макіяж, аромат парфумів, що перебиває навіть найсильніший апетит: заспокойтеся, королівські креветки!

- Це наша гостя - Елені, - представив Такіс Оленку. - А це наш син Міхель і Тетяна, - вказав він на парочку.

- Дуже приємно, - привітала їх Оленка грецькою.

Тетяна оцінююче подивилася на Оленку крізь наклеєні вії з висоти свого бюсту і положення в суспільстві ... В даному конкретному маленькому суспільстві, що складається з 4 членів сім'ї, точніше - трьох плюс одна кандидатка!

- Мені теж приємно, - голосно вимовила Тетяна ламаною грецькою, виразно обводячи поглядом то міцно затиснутого нею Михеля, то Оленку. - Ви заміжня? - голосно запитала Тетяна у Оленки грецькою, розстрілююче дивлячись у вічі.

- В Європі зазвичай не починають знайомство з цього питання, - відповіла Оленка грецькою.

- Ах, так, ти ж, напевно, «заміжня за роботою» - зараз це модно! Як я могла забути! - голосно засміялася Тетяна, оголюючи прекрасні білі зуби. Міхель теж заржав.

«Вони так один одному підходять! Але якщо їм дійсно смішно, то в цього ресторану слабкі перспективи, недарма ж батьки переживають », - подумала Оленка, а вголос промовила:

- Не зовсім так, швидше робота - заміжня за мною!

Тут і Такіс посміхнувся, м'яко запропонувавши змінити тему:

- Діти, давайте вип'ємо за знайомство! Γεια μας!

Присутні дружно підняли келихи: Тетяна - вище всіх!

- Ой, пане Такісе, я з Вами почаркуватися не встигла, давайте ще раз! - весело продовжувала вона, виразно дивлячись на Оленкину руку. - Олена, а у тебе обручки-то немає - як же робота одружена з тобою? - Міхель знову заржав,  а Тетяна цього разу обмежилася тихою стриманою переможною посмішкою.

Оленці треба було щось відповідати:

- Пані Тетяно, у мене дійсно є обручка, не хвилюйтеся! Зауважу - занадто дорога, щоб брати її у подорож. Я вважаю за краще зберігати її в надійному місці, тому що цю втрату мені ніхто не відшкодує.

Такіс витріщив очі і відсунув свій келих подалі. Софія сиділа поруч і прислухалася до кожного слова. Проте Тетяна заспокоїлася і навіть трохи відпустила Михеля - мабуть, їй вже немає сенсу боятися, що Оленка потягне її «жіноче щастя», чималими зусиллями завойование духами й ногами на мальовничих берегах Еллади.

Оленка не дуже-то вірила, що існує певне суто «жіноче щастя»: це так само неприродньо, як «жіночий карієс» або «чоловіча температура». Адже слово «щастя» середнього роду, отже, воно може бути тільки ... дитячим: відкритим, яскравим, добрим! А коли на нього надягають жіночу або чоловічу перуку, воно набуває жахливих форм. Якщо його поділяють на «жіноче» і «чоловіче», це може означати тільки відсутність взаємності через повну роз'єднаність інтересів: одним - «був би милий поруч», а іншим - «баби, пиво рок-н-рол». Недарма всі говорять про «жіноче щастя», але ніхто не говорить про «чоловіче». Власне, в слові «счастье» в російській мові корінь - "часть", тобто «частина»: хто видер свою частину, той «з частиною», тобто «с-частлив»! А хто не видер, той «без частини», «без частки», тобто «знедолений», «нещасний» ... У грецькій мові, правда, «щастя» співзвучне зі словом «удача», а в німецькій удача, успіх «Erfolg »від слова" folgen" («слідувати »), тобто наслідок, результат конкретних дій. Але, мабуть, історично склалося так, що по-російськи слідувати чомусь- марна праця, і на удачу покладатися теж не завжди розумно, треба просто «видирати свою частину» і буде тобі «с-частье»!

Вчасно принесли рибу, тістечка з восьминогів і запашну піту зі шпинатом - "спанакопіта". Гарсон акуратно розставляв блюда-шедеври.

- Ах так, звичайно, ти така молода і красива, - старанно заторохтіла Тетяна, дивлячись на Оленку. - Я була майже впевнена, що ти заміжня!

Такіс і Софія знову перезирнулися. А Оленку остаточно розбив градус:

- Я пропоную випити за те, щоб ми нічого не втрачали, - сльози знову навернулися їй на очі, змушуючи забути про стислість-сестру таланту. - Нічого цінного, дорогого, близького нам, і головне - щоб ми не втрачали друзів! Адже українською мовою ми не говоримо «любовна сім'я», а говоримо «дружня сім'я». Хочу випити за друзів і побажати, щоб в наших сім'ях завжди була дружба, тому що без дружби немає і любові, як мені здається ...

Такіс встав. За ним - Софія.

- Дитинко, спасибі, - вони по черзі обійняли Оленку і пригубили вино. Оленка вже насилу трималася на ногах. Так, алкоголь бере своє, але з ним буває значно легше: думки тікають від болю в серці.

- Хто замовляв баклажани? - гарсон знову з'явився дуже вчасно.

Оленка підняла обидві руки, причому обережно - не тому, що боялася поновлення теми обручки, а тому, що на столі було так багато частувань, кожне з яких - не тільки смачне, але й красиво оформлене. Одна фарширована риба чого варта, не кажучи вже про тістечка з восьминогів! Правда, смачну рибу можна ще знайти за межами Греції (на Кіпрі, наприклад), а ось баклажани грецькі - просто клас! От так догодили! Не тільки з фетою, але й з помідорами, до того ж не пластмасовими, як бувало на батьківщині, а справжніми, запашними, з базиліком і орегано!