Звабниця

Глава 3

Все сталося настільки швидко, що я не встигла обуритися. Отямилася, коли вже відчувала його подих на своїх вустах. Хоча, якщо чесно, я й не думала обурюватися, нарешті рибка спіймала наживку. Він цілував мене владно, але водночас по-своєму ніжно. Я інстинктивно заплющила очі й відчула якусь невагомість. Цей поцілунок не був схожий на попередні, він немов підняв мене високо до небес звідки не хотілося спускатися. Моє серце шалено закалатало, здавалося ще трохи і його стук почує все місто. Цього хлопця хотілося цілувати, вперше за довгий час відчула таке бажання у собі. Коли він припинив цю солодку муку, я мало не застогнала з горя, а чоловік наче нічого не сталося, незворушним голосом поцікавився:

- Тебе підвести? Чи такі пристойні дівчата як ти, не сідають у машину до малознайомих людей?

Його пропозиція потішила. Все одно вибір у мене не дуже багатий, а цей вечір здається матиме цікаве продовження, тим більше коли я знаю, як він запаморочливо цілується. Вдаючи з себе чемну дівчинку, ніби соромлячись, мовила:

- Можеш і підвести, якщо обіцяєш поводитися пристойно.

- Я не можу нічого обіцяти, – а я б такого і не хотіла. Але схоже Владу не подобаються розкуті дівчата, не дарма ж ігнорував мене весь вечір, тому зізнатися йому у цьому не могла. - То, як їдемо?

- Гаразд, я ризикну. Сподіваюся ти доставиш мене цілою та неушкодженою. 

- Постараюся, – при цьому моторошно посміхнувся. 

Невже хоче мене залякати? Буде сюрприз – я не з лякливих. Ми неквапливо вирушили на місце для паркування, де стояли виключно дорогі автомобілі. Інтуїтивно намагалася вгадати, який з них належить моєму супутнику. Він впевнено підійшов до чорного позашляховика з тонованими вікнами. Безперечно такий автомобіль йому пасує.  Цей чоловік навіть двері відчинив та притримав для мене. Які манери! Хоча згадую свого колишнього хлопця, який робив так само, а потім зізнався, боїться, що я занадто сильно лусну дверима його дорогого авто. Можливо у Влада не витончені манери, а такі ж мухи літають у голові. Поки я перебувала у своїх здогадах чоловік сів на водійське сидіння:

- Яка адреса? Чи поїдемо до мене?

Різка зміна його настрою подобалася, але насторожувала. Я швидко назвала  адресу своєї квартири й автомобіль вирушив у дорогу. Перед очима майоріли вогні міста, будинки, які швидко змінювали один одного та світло від фар. Мій супутник мовчав. Я знову вирішила взяти ініціативу у свої руки, точніше на свій язик:

- А ти перед усіма вибачаєшся  поцілунком?

- Ні, зазвичай я не вибачаюся. 

Він зосереджено дивився на дорогу. Я закинула ногу на ногу тим самим ще більше оголивши їх. Уловила його секундний погляд, але мені цього було досить, щоб зрозуміти – він зацікавився.  

- І чим же я заслужила таку честі?

- Здається у мене склалося хибне враження про тебе, тому і вибачився. Спосіб яким я це зробив, дуже сподобався. Ти гарно цілуєшся.

О, то через мій великий досвід. Але знав би як класно цілуєшся ти, то зрозумів, що мені до тебе далеко. Я досі відчуваю його губи на своїх вустах та з нетерпіння чекаю, коли зможу смакувати їх знову. Поки ці думки повністю не полонили, вирішила відволіктися і напроситися на комплімент: 

- Чому ти вирішив підвезти мене?

- Я нікуди не поспішаю, вечір у мене вільний, у тебе здається теж, то чому б і не продовжити його?

Хоч компліменту і не почула, проте чітко дав усвідомити - бажає продовження. Ну все, попався ти в мої тенета, хоч і сам про це не здогадуєшся. Я, мабуть, зрозуміла які дівчата йому подобаються, що ж пограємося. Побігаєш за мною, як кішка за мишкою. На це нічого не відповіла, нехай тішиться ілюзіями. Нарешті тишу, що запанувала у салоні порушив він:

- Ти живеш одна?

О, вже міркує де продовжити цей цікавий вечір. Що ж, підігрію його інтерес:

- Так. Навіть кота немає. А ти?

- Я теж. Але у мене є рибка. Це рахується за сусіда? 

Засміялася. А Влад не завжди такий зануда. Досить швидко ми розговорилися і непомітно приїхали до мого будинку. Він зупинив авто, але мотор не вимикав. Поганий знак, продовження розмов у машині він не хоче. Дивиться на мене, але не поспішає щось пропонувати. Я неохоче мовила:

- Дякую, що підвіз.

- Будь ласка, – розчарована, потягнулася зняти ремінь безпеки. Влад наблизився до мене, щоб допомогти у цій справі. Наші долоні доторкнулися одна до одної. Тепло його рук пройняло шкіру, легкий лоскіт пробігся по всьому тілу. Не вагаючись, чоловік взяв у полон мої губи та накрив їх жадібним поцілунком. Цього разу я відчула, як якась невидима сила єднає нас одними й тими ж емоціями, почуттями та бажаннями. Його поцілунки ставали пристраснішими, рухалися до шиї і я заплющила очі з усіх сил, намагаючись не вигукнути його ім`я. Ніколи у житті, поцілунки так не діяли на мене. Чоловік ніби знав мій стан, торкаючись самими губами до тіла, виклав  стежину до мого декольте і там затримався довше. Згадала, що я тепер ніби чемна дівчина, тому борючись зі своїм бажанням зробила зауваження:

- Ти там не дуже захоплюйся. 

Він ніби не почув мене та продовжував ще  напористіше робити свою справу. Я схопила його голову та поцілувала у такі пристрасні вуста. Ми захопилися одне одним, не знаю скільки часу минуло перш ніж він відірвався від цього захопливого заняття:




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше