Час “ч”

Розповідь

Час "Ч" — це загальноприйнятий у військовій справі термін, яким позначається час початку військової операції.

_______________________________________________________________________________________

- Як це нічого не злетіло? - роздратованим голосом прокричав чоловік із пишною зачіскою після зведення ключів. - Чому не увімкнулося запалення в балістичних ракетах, я вас запитую?

Ніхто не наважувався промовити і слова.

- ПЕРЕПРОВІРТЕ! Правильно ввели шифри запуску?.. Це точно та валізка?.. В чому ж справа? Нам не можна відставати від графіку. Ядерні удари мають відбутися точно в 12:00, а відповіді в 12:23 і ні хвилиною пізніше. Божеш мій, якщо їхні ракети впадуть, а наші не злетять, то це кінець. Вони вже здійснили запуск? Як ні? Не зрозумів. З’єднайте мене. Швидко, - р’явкнув він та підняв слухавку.

Через хвилину на тому кінці почувся голос.

- Слухаю.

- Що у вас трапилося?

- Еее в нас невелика заминка. Мої люди намагаються все вирішити.

- Яка ще заминка? Початок заплановано на 12:00. Ви мали нанести удар трьома ракетами по Алясці, а ми у відповідь по Сибіру між Якутськом та Магаданом. Що за справи?

- Виникли проблеми із запуском. Шахти не відкриваються, наглухо все закрито, як на зло. Ми вже навіть “Тополя” хотіли вигнати, але не заводиться. Жоден не хоче працювати. Більше того, вчора все перевірили, робили контрольні пуски - працювало, а сьогодні на відріз. Містика.

- Колего, ви ж як ніхто інший розумієте, що якщо ми сьогодні не розпочнемо Третю Світову війну, то кінець вже не за горами. Економічна система тріщить по швах. Ще місяць, ну максимум півроку, і інфляцію вже не вдасться стримати. Така криза прокотиться, що розпочати задумане просто не вийде. Вся “Верхівка” погодилася. Вони одразу розділяться на сторони та вступлять у військові дії, як тільки ми обміняємося залпами. Зараз ніяк не можна гальмувати.     

- Погоджуюся. Ми ж з вами готувалися до цього останні десять років. В нас взагалі вся політична лінія побудована під початок війни, лозунги придумали, патріотичні заклики, виправдання агресії - якісний матеріал. Залучили кращих спеціалістів, яких ви порадили, але система відмовила цілком. Я навіть не знаю, що робити, - в голосі відчувалося щире розчарування.

- В нас таж сама чортівня. “Червона кнопка” просто вимкнулася і все. Таке враження, що весь ядерний потенціал зіпсувався одночасно.

- І ваш також?

- Еге ж.

Повисло незручне мовчання. Кожен із лідерів мізкував, що робити.

- Слухай, в мене ідея. Давай попросимо “вузькоокого”. Тієї невеликої ракетки, яку з нашого “благословіння” зібрали ваші техніки має вистачити, аби зробити  маленьку дірочку, десь в Аризоні. А далі вже справа техніки. Підключимо ЗМІ. Ви оголосите їм війну, ми заступимося, тай розіграємо такий сценарій.

- А долетить?

- Ну відсотків двадцять що так. Але навіть, якщо вона впаде в океан - буде прецедент. Якщо впаде і не вибухне, то зробимо нарізку з випробувань і пустимо в прайм-таймі. Все обмалюємо наче із супутника знято.

- А що, справді може спрацювати. Хвилинку, зараз з’єднають.    

За мить до розмови приєднався третій голос. Він звучав значно тихіше та з вираженим азіатським акцентом.

- Вітаю, шановні. Я такий ради вас чути. Що нового?

- Потрібно, щоб ти ядерну свою ракету запустив по мені, - випалив чоловік в перуці.

- Жартуєш? Та вона не долетить, - у слухавці почулося смачне порохкування, ніби щойно прозвучав анекдот. - Максимум до Японії..ха-ха..

- Яка різниця? Головне щоб злетіла в правильному напрямку, цілеспрямовано, розумієш, а далі ми попіклуємося.

- Ну якщо потрібно, то я звичайно можу, тільки розкажіть як воно вмикається.

- Oh my God, ми ж сто разів проходили: вводиш коди, потім повертаєш ключ, а далі важіль. Простіше нікуди.

- Тільки не поспішай, щоб запалення добре “прогрілося”, бо ті мотори не з нових, на складі лежали 40 років, їх ще попередники розробляли - включився у розмову інший.

- Зрозумів, хоча не до кінця, але зараз спробую.

Після кількох хвилин тиші на тому кінці слухавки почали звучати розмови на підвищених тонах, на когось кричали, потім чувся плач, метушня, і нарешті автоматна черга.

- А щоб мені луснути від «Емменталю», - із злістю в голосі викрикнув азіат.

- Що сталося? - разом вигукнули співрозмовники, які весь час чекали на лінії.

- Нічого не вийшло. Воно щось почало там стартувати, а потім заглохло цілком. Навіть на метр не піднялася, з однієї сторони корпус луснув та відлетів до біса.

- А що за постріли?

- Я з люті розстріляв одного генерала, просто в своєму кабінеті, а потім ще прибиральника. Генералів у мене багато, заміна знайдеться, а ось прибиральника шкода, корисна людина була, завжди допомагав. Що зробиш. Нещасний випадок на робочому місці, потрапив під гарячу руку. І хто тепер все тут відчистить…



Михайло Чорнопиский

Відредаговано: 09.07.2018

Додати в бібліотеку


Поскаржитись