Довгоочікуване кохання

Частина 1

Привіт, мене звуть Каміла зараз мені 25 р. Ось-ось має прийти з роботи мій чоловік—Максим( у нас з ним сьогодні річниця—рівно10 років тому ми познайомились), Ліана(донечка,👶їй усього 2 рочки) вже тихенько спить у своєму ліжечку,а я готую святкову вечерю...і ось майже все готово залишилось лише все поставити на стіл я швиденько накрила на стіл. І тільки я поклала отанню ложку як на мою талію опустились такі теплі та рідні долоні.
—Привіт кохана...—промовив Макс ніжно обіймаючи мене.
—Привіт, як же я за тобою скучала...—і притулилася до нього сильніше, забувши на мить про все на світі "Як же мені з ним добре" подумала я.
—З річницею зайка я дякую тобі за те, що ти в мене є і за те, що ти мене все-таки дочекалась...це тобі зайка.—прошепотів він діставши із внутрішнього кармана довгу синю коробочку(в таких коробочках зазвичай лежали коштовності). Я взяла коробочку відкрила і чесно кажучи була в шоці...переді мною лежав милий срібний зайчик з рожевим носиком і вушками🐇—кулончик на срібній цепочці...як іронічно зайчик для зайки😊😊😊...який він у мене романтичний😊аж сльози навертаються...
—Ей, зайка, ти чого?
—Дякую, коханий ти в мене такий романтичний...—промовивши це я сильно обійняла його...коли ми поїли я подарувала йому набір"для Механіка"загалом набір інструментів які він хотів купити,але все ніяк часу не було)))Згодом ми пішли в спальню спершу ми зайнялися взаємовигідною справою, яка принесла нам обом велике задоволення🙈💏🙈💏🙈💕а потім ми, лежачи в обіймах, разом поринули у царство Морфея...

 



Валерія Ластівка

Відредаговано: 16.07.2018

Додати в бібліотеку


Поскаржитись