Ліки від нещастя - це кохання

Пролог

Жодна частина книги не може бути скопійована або додана до інших сайтів без згоди автора. Будь-яке копіювання карається законом України  ««Авторське право та суміжні права».

Приємного читання!

Наталія

- Доню, ти одягнула ту сукню яку я тебе просила? - кричала мама з першого поверху
- Так! - відповіла я
 Сьогодні для нашої сім'ї важливий день, бо до мами і тата приїжджає якась важлива людина, яка може допомогти їм "просунути" їх бізнес угору. Для мене це всього лиш нудне свято. Але батьки  кажуть, що я мушу виглядати гарно, щоб скласти на цих важливих людей гарне враження. Я завжди їх слухаюсь, тому погодилася одягнути ту сукню, яку вони мені дали, хоча вона мені абсолютно не подобається. В школі наді мною знущаються, бо я не можу постояти за себе, я тиха і скромна, а таких у нас не люблять. Після школи я б дуже хотіла бути акторкою, знятися в якомусь фільмі, але батьки мені кажуть, що це марна трата часу, а з ними я ніколи не сперечаюся. Тому я мабуть вступлю туди куди вони скажуть, а це буде більш всього на юриста або щось таке.
- Ти вже одягнулася?! - сердито кричить тато і я швидше надягаю цю сукню, яка довжиною майже до підлоги. Ніколи не любила ці сукні, але батькам вони дуже подобаються
- Так, вже йду - сказала я і ледь не забула взути підбори
  Весь наш двоповерховий будинок був гарно прибраний і було два великі столи з різними стравами. Коли я спустилася на перший поверх, то побачила багато смачних десертів, але їсти мені їх на жаль не можна. Це теж через батьків, а точніше через маму, бо вона каже, якщо я буду їсти солодке - потовстію, а як вона сказала, така модель їй не потрібна. Так-так, моя мама має багато власних магазинів одягу, де їхнім "обличчям" є я. Біля кожної сукні в магазині вісить моє фото в цій сукні, але мені не подобається там працювати. Я немов якась гарна лялечка на тих фото і мені це не подобається. Моя мрія - це кіно. 
- Наташа, веди себе як я тебе вчила - попросила мама, а я лише стримано кивнула, щоб не закричати про те, що мені вже набридло ходити в неї на повідку
- Добрий день, ви маєте не перевершений  вигляд - сказав чоловік, який зайшов до нашого будинку, вочевидь це й був той хто може допомогти мамі, бо вона почала майже вклонятися перед ним, на це я лише закотила очі, але коли на мене подивився цей чоловік, я лише посміхнулася йому своєю наймилішою посмішкою
- Добрий день, а ви мабуть,та сама найкрасивіша дівчина яку я бачив - мовив чоловік, а мама одразу засміялася не щирим сміхом, я посміхнулася і подякувала за комплімент
- Нам дуже приємно, що ви вирішили приїхати до нас - сказала мама і провела гостя до столу зі смаколиками. Разом з чоловіком до будинку зайшла якась жінка, вона була молодше мами, схоже вона була пасією цього чоловіка
- Ми теж раді зустрітися з вами - промовив чоловік
 Я стояла і слухала їхні нудні розмови, лише іноді додавала якісь слова у їхню розмову, але мама схоже хотіла, щоб я пішла геть, бо весь час показувала мені це очима. Я послухалася її і пішла до столику з десертом і з'їла лише малесенький шматочок тортику, так щоб ніхто не бачив. Як же я давно не куштувала солодкого...м-м-м...дуже смачно! Потрібно попросити маму, щоб вона добряче заплатила кондитеру. Поки я їла солодощі, мама схоже підписала контракт про співпрацю з тим чоловіком, бо бігала з якоюсь бумажкою і широко посміхалася. Він цих фальшивих емоцій мені стало якось соромно через неї, тому я повернулася в свою кімнату. Боляче розуміти, що в цьому світі я нікому не потрібна, батькам - лише для гарної картинки і все. Друзів у мене немає, лише подруга, але я їй не довіряю, бо знаю, що вона дружить зі мною, щоб поближче продвинутися до моєї мами, яка може влаштувати її моделлю. Соромно зізнатися, але мій перший поцілунок був,  лише в десятому класі і те з хлопцем, який цим поцілунком хотів довести своїм друзям, що він вміє цілуватися. Тоді мені було дуже боляче, але я намагалася бути спокійною.
 Зараз же мені тяжко залишатися весь час такою гарною і стрункою, як думають усі хто бачать ті фото зі мною, але в середині мене бушує багато емоцій. 
- Наташо! Ти де? Йди сюди! - кричала моя мама і я швидко пішла до неї
 Схоже гість пішов, бо у вітальні нікого не було, а моя мама прямо світилася від щастя.
- Ти щось хотіла? - спокійно запитала я
- У нас вийшло! Ми тепер маємо контракт на співпрацю з ним, а все тому що ти йому дуже сподобалася - сказала мама, а я не розуміла до чого вона хилить
- І що? 
- Як що? Ти дурна чи прикидаєшся? - грубо обізвала вона мене, але я вже звикла до цього - Це означає, що ти можливо повинна будеш або ж спати з ним або щось таке. Не знаю чого він захоче точно
  Від цих слів я стояла мов вкопана. Моя мама спокійно каже, що я в свої вісімнадцять мушу спати з якимось сорокарічних чоловіком! 
- Я не буду цього робити, тим паче він прийшов з якоюсь дівчиною - спокійно, але впевнено сказала я, але мама схоже не звернула увагу на мої слова
- Якщо потрібно буде, то будеш. Та дівчина, це його тимчасова забава, яку він змінює кожні два дні і схоже ти йому вперше хто справді сподобалася - грубо і владно мовила вона - Все, тепер іди в свою кімнату і займись навчанням, бо тобі скоро в університет вступати і екзамени здавати, а як ти знаєш, щоб вступити на юриста потрібні знання 
  Зі сльозами на очах я пішла в свою кімнату, мені було боляче розуміти, що моя мама готова на все, заради своїх грошей і бізнесу. Я не якась так іграшка! Але поки я не закінчу школу,  я для мати справжня лялька, але мені набридло вже так жити! Я скотилася по дверях своєї кімнати і мої сльози потекли по очах. Мені набридло почувати себе, як на повідку. Я не хочу такого життя! Чим я це заслужила?!
  Наступного дня я зібралася до школи, хоча в мене взагалі не було ні сил, ні бажання, але йти потрібно. Я зайшла до класу і однокласники, як завжди почали знущатися наді мною.
- О-о-о-о-о, прийшла наша міс красуня - вигукнув один
- Коли нова фотосесія? Тільки  давай так, щоб наступна була без одягу - кричав інший і ці слова ранили мене. Моя мати й справді хоче фотосесію в стилі ню, але я не погоджуюся. Я трималася спокійно і не звернула увагу на їхні слова, але це їх ще більше роздратувало, бо до мене підійшов Ігор, це найголовніший і з ним Міша й вони боляче взяли мене за руки і змусили подивитися їм у очі
- Слухай, а цікаво ти така ж не доступна в ліжку? - пожартував Ігор
- Та ні, там вона напевно таке витворяє - сказав Міша і прицмокнув язиком
- Відпустіть мене - попросила я
- Навіщо? Яка нам з цього користь? - запитав Ігор
- Прошу вас, відпустіть мене - благала я і дякувати Богу в клас зайшла вчителька, тому хлопці відпустили мене, але Ігор прошепотів мені на вухо:
- Скоро зустрінемось, лялечко
 Від цих слів мені стало не по собі. Як же мені набридли їхні знущання наді мною. Що я їм такого зробила?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше