Літній роман

Я насолоджувався і сумував одночасно. Я, наче маленький хлопчик, який не хоче розлучатися з чимось, до чого так швидко встиг звикнути, трохи не плакав. Мене, закоханого з першого погляду, розчиняв якийсь зовсім незрозумілий жаль. Здавалося, що все це в останнє. Все те, що навіть не встигло повноцінно відбутись вперше. Розпач від того, що наразі я абсолютно нічого не можу вдіяти, стискав горло. Розставання було неминучим. Я не міг лишатися. Звичайно, я міг би затриматися, але то були б зайві болючі секунди. Я мусив попрощатися. Бо в Каннах на мене чекав лайнер на Марсель, а в Барселоні — літак на Київ. Незважаючи на те, чи будемо ми коли-небудь разом, чи принаймні побачимось ми колись, я пам'ятатиму твої вулички та пляжі, а ти назавжди лишишся в моєму серці, моє маленьке середземноморське кохання на ім'я Монако.

Євген Хромов

Подобається

#3780 в Різне
#3550 в Сучасна проза

У тексті є: мініатюра

Відредаговано: 03.08.2019

Додати до бібліотеки

Поскаржитись