Розділ 1. Не наслідна принцеса.

  В двері хтось наполегливо постукав, вже втретє.Крізь сон долинав  стривожений голос і я не відразу зрозуміла кому він належить.Чиясь рука пестливо торкнулася грудей, зтискаючи пальцями,відлунням став жар по всьому тілу. Чорт! 

  "Дін!" - здогадка, точніше спогад хто саме спить зі мною зараз в ліжку, як гостре лезо розсіло мій розум і вмить прокинулася.

  Зірвавшись з місця, почала штовхати сонного ельфа, дарма, що син посла, намагаючись швидше привести його до тями. Його справжнє ім'я набагато довше, і так звертатися мали право тільки найближчі друзі. 

  Але чи то вчорашнє вино ще тримало, чи він просто дуркував, пробурмотівши щось собі під ніс, повернувся на інший бік і продовжував спати. 

  На коротку мить аж замилувалася його чудовим  тілом з чітким рельєфом м'язів, не надто мускулистим, що й не притаманне представникам його роду.Колір шкіри як у світлої карамелі, волося білосніжно біле, рівні лінії брів, високі вилиці - вилитий аристократ! Мій погляд, по-зрадницьки,так і чіплявся за те місце, де закінчувалася неприкрита спина із двома ямочками на попереку. Так, стоп! Я ж кудись йшла. 

  Звісно не прийнятно, щоб його хтось тут бачив,в спальні ненаслідної принцеси, але у вірності та мовчанні моєї служниці Мойри, сумнівів не було.Можливо згодом, ввечері й отримаю кілька образливих слів від мачухи-королеви за свою поведінку, ну батько ще пригрозиться посадити під домашній арешт, але це все буде потім. Задоволення, отримане мною в ночі від нашого близького спілкування, того варте. 

  Прикрившись простинею, пішла відчиняти. Як з моєї дурної голови могло вилетіти, що саме сьогодні прибуває король сусідньої країни на заручини з нареченою, моєю зведеною сестрою, істинною спадкоємицею престолу Валасії, її світлості Аріади?

 Так, саме їй дісталась ця роль. З самого дитинства її  виховували та готували для того щоб одного прекрасного  стати вололаркою цілого королівства. Ціла армія вчителів та гувернаток щиросердно працювали над цією метою. 

  Вона з десяти років вже знала, як себе поводити у вищому світі, як правильно вітатися, як стояти та сидіти, що говорити. Усе мало бути ідеальним: манери, жести, погляди. Мовчу про зовнішній вигляд, зокрема й одяг,що шили найвідоміші та наймодніші майстри, та зовнішність. Хоч тут, лукавити не буду, природа її не обділила. Маючи бабцю-ельфійку у роду, дівчина славилась своєю красою далеко за межі нашої батьківщини. 

  Висока, струнка білявка, очі як гірські озера,  пухкі рожеві губи, світло-русяві локони, що так вдало підкреслювали овал обличчя. 

  На її фоні мені доводилось бути блідою тінню із своїм вічно неслухняним волоссям темно-кавового відтінку, кругами від постійного недосипання, під зеленющими очима. Фігурою похвалитися не могла, так худорлява, невисока, але пригод на свою п'яту точку завжди знаходила. І поки моя сестриця старанно виводила каліграфію у задушливому кабінеті, я запросто ганяла  по лісу, в компанії дітей наших замкових слуг. 

  Мачуха постійно докоряла за розбиті коліна та обдерті лікті. Та й чому їй жаліти— живий доказ зради чоловіка?

  Справа в тому, що двадцять років тому, на наш край напали мерзенні чудовиська — кхери. Чимало людей та інших створінь загинули в боротьбі, але війна тривала.Колись, ворожі королівства, об'єднувались в Альянс для зміцнення сил. Міста здавалися одне за одним, і коли надія на порятунок вже майже погасла, руку допомоги протягли дракони, що досі закрито мешкали в горах. 

  Два брати-принци очолили рух спротиву. Завдяки їхнім військам та магії, ворога було відігнано за Темну Завісу, що дотепер захищала усіх живих. 

  Ціною життя стали податки, що стали справно надходити у Ворден, столицю  крилатих. А ще мій батько, як володар найбільших територій, уклав договір, згідно якого його  дочка повинна вийти заміж за Ггера, короля того краю. Такі шлюби не були рідкістю, і з легкістю укладалися для зміцнення дружби між країнами-сусідами.

  Також з тієї війни він привіз мене – дитя хвилинної пристрасті, народжене у довгих роках боїв від невідомої дріади, що таємниче зникла відразу після мого народження. 

  Це теж було звичним,  позашлюбні діти часто виховувалися разом із рідними і були чимось на зразок страховки від нещасних випадків. Тож можна сказати, що мені пощастило зростати саме тут, хоч і не любові та ласці, проте гола й голодна не була, на цьому щиро дякую. 

  Притискаючи пальця до губ, дала служниці знак пройти всередину якомога тихіше. 

– Король Ейрон вже майже лютує, —прошепотіла вона і  встигла помітити мого гостя, що солодко сопів, —добре, що інша сторона трохи спізнюється. 

  Добре, може встигну привести себе до ладу. Подруга, бо вважала її саме такою, ми ж практично однолітки й росли разом з самого дитинства, допомогла одягнути сукню насиченого коричневого кольору, оздоблену золотистою вишивкою на довгих рукавах та біля декольте. Поспіхом розчесала кучері, закріпивши коштовним гребінцем схожим на якусь квітучу гілку, і вже на ходу вскочила у перші-ліпші туфлі, байдуже, що не того ж відтінку. 

 Швиденько пробігши сходинками, зупинилась щоб перевести дух, ступивши кілька кроків опинилася на широкій терасі саду, де вже усі зібралися. По-переду король-батько у церемоніальній короні, добре знаю, що в повсякденному житті її не носить, але сьогодні особливий день, тому довелось. Поруч королева-мати  Іворія у важкій  та дуже дорогі сукні, розшитій мабуть тисячами дрібних напівкоштовних камінців,що сяяли як зорі вночі. 

  Аріада не відставала від матері, і теж сяяла у ніжній блакиті з найтоншого шовку, що дуже їй пасувала. 

—Нарешті, —пробурмотіла вона як тільки порівнялась із нею, —явилась!

  Її подружки-фрейліни теж зміряли мене не добрим  осуджуючим поглядом, і були схожі на зграйку метеликів, так всі яскраво одягнулися. Певна річ, що їм теж хочеться привернути увагу якогось чужоземного вельможі щоб і собі вискочити заміж.