Професор і Дерево Життя
Пролог
Все навколо крутилось, наче потрапило у вир. Голова розколювалась, а тіло ламало на дрібні частини. Перед очима пролітали малюнки, зроблені людиною ще на зорі часів. Тоді світ був юним і не знав лиха.
Хтось у думках шепотів слова на досі невідомій йому мові. Через усе тіло проходив з величезною напругою стовп енергії, який завдавав болю, ніби удар високовольтним струмом. Йому здавалось, що смерть уже близько. Він навіть чекав на неї, як немовля чекає на матір, що от-от приголубить. Однак хтось не відпускав його в обійми вічного спокою.
Слова, що лунали всередині нього потроху ставали знайомими. Перше, що він зміг розібрати: «Хранитель». А далі свідомість втратила усі захисні бар’єри. І от він вже бачив народження світу у всіх його деталях. Малюнки на каменях нарешті набули сенсу.
Первісний страх скував душу металевими кліщами, бо відкрились перед ним усі секрети світу: прекрасні й моторошні. Він плакав, як дитя. Його очі не вірили у побачене, але серце знало істину. Знеможене тіло страждало від тої чистої і потужної енергії, що проходила крізь нього.
Він тихо прошепотів: «Досить, благаю…». Проте у відповідь почув тисячі голосів, які передавали йому сакральні знання хором, але кожен промовляв щось своє. В голові було відчуття, начебто тріснули усі капіляри в мозку. І пролунав його крик, сповнений болю і страху…
#797 в Фентезі
#82 в Містика/Жахи
Відредаговано: 08.03.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
